'''Пре́фікс''' (від {{lang-la|praefixus}} — «прикріплений спереду», в мовознавчиймовознавчій літературі до 1937 року — '''при́росток'''<ref>Російсько-український академічний словник 1924-33рр. ''(А. Кримський, С. Єфремов)''</ref><ref>Російсько-український словник правничої мови 1926 р. ''(В. І. Войткевич-Павлович, Г. Д. Вовкушівський та інші)'' </ref><ref>''Синявський Олекса'', Норми української літературної мови, Харків, 1931</ref><ref>''Курило Олена'', Уваги до сучасної української літературної мови, К., 1924</ref>) — [[Афікс|частина слова]], що стоїть перед коренем слова. Вносить зміну вЗмінює лексичне або граматичне значення слова, наприклад,: ріст — наріст, співати — заспівати.
В індоєвропейських мовах префікси утворилися з [[прийменник]]ів і [[прислівник]]ів. У деяких індоєвропейських мовах є префікси, якіщо в певних дієслівних формах під наголосом відділяються від дієслова і ставляться після нього наприклад {{lang-de|vorgehen}} — наступати, {{lang-de|gehe vor}} — наступай.
