Евандр: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
'''Ева́ндр''' ([[Латинська мова|лат.]] Euandros, [[Давньогрецька мова|дав.-гр.]] Εὔανδρος «хороша людина»)  — за давньоримською легендою, син [[Гермес]]а) і [[Нікострата|Нікострати]] ([[Кармента|Карменти]]), італьський герой.
 
Згідно з переказом, за 60 років до [[Троянська війна|Троянської війни]] Евандр заснував на березі [[ТібрТибр]]у колонію Паллантей, де пізніше постав [[Рим]]. Пагорб, на якому засновано місто, римляни назвали [[Палатин]]ським. Евандр навчив тамтешніх мешканців письма, ремесла й музики і встановив на честь [[Фавн]]а Луперка свято [[Луперкалії]]. За легендою, він приніс букви з [[Аркадія|Аркадії]] до Італії, де його мати переробила їх на латинські. Також він навчив аборигенів сіяти і запрягати вола.
 
За [[Вергілій|Вергілієм]], Евандр гостинно прийняв [[Еней|Енея]] і вступив з ним у спілку. Син Евандра [[Паллант (син Евандра)|Паллант]] воював на боці [[Еней|Енея]] й загинув у двобої з рутульським ватагом [[Турн (міфологія)|Турном]]. Біля [[Палатин]]ського пагорба містилися вівтар і статуї Евандра та його сина. За однією з легенд він впізнав [[Геркулес|Геркулеса]] після його перемоги над [[Как|Каком]] і поставив йому Великий Вівтар Непереможного Геркулеса (проіснував до [[64|64 року]])<ref>Маяк, І. Л. Рим первых царей: Генезис римского полиса. М., 1983. С. 82—83.</ref>. Деякі дослідники вважають, що міф про Евандра відображає [[Мікени|мікенську]] колонізацію [[Лацій|Лацію]] в [[XIII століття до н. е.|XIII столітті до н. е.]].