Вікіпедія

Нандор Хідегкуті: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Посилання: вікіфікація
м уточнення, зображення
Рядок 28:
{{Футбольний тренер заголовок}}
{{Футбольний тренер рядок 0|1959–1960 | {{Прапорець|HUN|1960}} | [[МТК (Будапешт)]]}}
{{Футбольний тренер рядок 1|1960–1962 | {{Прапорець|ITA}} | «[[Фіорентина (футбольний клуб)|«Фіорентина»Фіорентіна]]»}}
{{Футбольний тренер рядок 0|1962–1963 | {{Прапорець|ITA}} | [[Мантова (футбольний клуб)|«Мантова»]]}}
{{Футбольний тренер рядок 1|1963–1965 | {{Прапорець|HUN|1965}} | [[Дьйор (футбольний клуб)|«Дьйор»]]}}
Рядок 39:
{{Футбольний тренер рядок 0|1983–1985 | {{Прапорець|UAE}} | [[Аль-Аглі (Дубай)|«Аль-Аглі» (Дубай)]]}}
{{Футбольний тренер кінець}}
| пк-поновлення =
| збірна-поновлення =
}}
'''Нандор Хідегкуті''' ({{lang-hu|{{угорське ім'я|Hidegkuti Nándor}}}}, {{нар}} [[3 березня]] [[1922]], [[Будапешт]] &nbsp;— {{пом}} [[14 лютого]] [[2002]], [[Будапешт]]) &nbsp;— угорський [[футболіст]], що грав на позиції [[Нападник (футбол)|нападникнападника]]а. По завершенні ігрової кар'єри &nbsp;— футбольний тренер. Відомий виступами, зокрема, за клуб [[МТК (Будапешт)]], а також [[збірна Угорщини з футболу|національну збірну Угорщини]]. За свою новаторську гру відтягнутого центрального нападника отримав прізвисько «блукаючий форвард»<ref>[http://www.sovsport.ru/gazeta/article-item/63870 Стаття про футболіста]</ref>. Був важливою складовою [[Золота команда|золотої угорської команди]], що у 50-х роках майже не знала поразок. Зокрема, зробив [[хет-трик]] у знаменитому [[Футбольний матч Англія — Угорщина (1953)|матчі Англія &nbsp;— Угорщина]], що відбувся у 1953 році і завершився поразкою англійців 3:6. У складі збірної [[Олімпійський футбольний турнір|олімпійський чемпіон]] і срібний призер [[Чемпіонат світу з футболу|чемпіонату світу]].
 
== Клубна кар'єра ==
Рядок 50:
 
 
1946 року у 24-річному віці Хідегкуті перейшов до клубу [[МТК (Будапешт)]], що представляв організацію фізкультурників [[Будапешт]]а. У довоєнні часи команда була багаторазовим чемпіоном країни, але у 40-х роках відійшла на другі ролі. Саме з появою у команді лідера і забивного нападника Хідегкуті найбільше пов'язують відродження успіхів клубу на початку 50-х років. Команда у цей час змінював назву з МТК на «Текстиль», «Баштя», «Вереш Любого», що не заважало клубові успішно виступати. МТК став єдиним, хто реально конкурував за перше місце у чемпіонаті з командою «[[Будапешт Гонвед|Гонвед]]», що був базовим для збірної і де грали найбільші угорські зірки того часу [[Ференц Пушкаш]], [[Йожеф Божик]], [[Шандор Кочиш]], [[Золтан Цибор]], [[Дьюла Грошич]]. Зі складу МТК у збірну, крім Хідегкуті, регулярно викликались нападник [[Петер Палоташ]] і гравці захисної ланки [[Міхай Лантош]] і [[Йожеф Закаріаш]], що також вважаються повноправними учасниками «[[Золота команда|золотої команди]]».
 
Під керівництвом наставника [[Мартон Букові|Мартона Букові]] клуб ставав [[Чемпіонат Угорщини з футболу|чемпіоном країни]] у 1951 і 1953 роках, а також володарем [[Кубок Угорщини з футболу|Кубку]] у 1952 році. Хідегкуті був головним бомбардиром команди, регулярно забиваючи за сезон по двадцять голів. Саме в клубі він відточував манеру гри, незвичну для центральних нападників того часу. Нандор не обмежувався виконанням своїх безпосередніх обов'язків, а грав по усьому фронту атаки, нерідко опускаючись аж на позицію півзахисника, чим вносив безлад у захисні порядки суперника і звільняв зони для інсайдів своєї команди<ref name="стаття">«Вічно юний старий», стаття у журналі «Футбол», №7№&nbsp;7 за 18-24 лютого 2002 року</ref>.
 
В 1953 році футболіст за свою гру у клубі і збірній був визнаний [[Футболіст року в Угорщині|футболістом року в Угорщині]]. В 1955 році «[[МТК (Будапешт)|Вереш Любого]]» став переможцем міжнародного трофею &nbsp;— [[Кубок Мітропи|Кубку Мітропи]], якраз у тому році відновленого після деякоїзначної перерви. На шляху до фіналу команда перемогла австрійський «[[Адміра Ваккер Медлінг|Ваккер]]» (3:3, 2:2, 5:1), югославський «[[Хайдук (Спліт)|Хайдук]]» (6:0, 2:3) і співвітчизників з клубу «[[Будапешт Гонвед|Гонвед]]» (2:5, 5:1). У цих матчах на рахунку Нандора п'ять голів. Відзначався він і в обох фінальних матчах змагань проти чехословцькогочехословацького клубу [[Дукла (футбольний клуб, Прага)|УДА]] &nbsp;— тричі у першій домашній грі, що завершилась перемогою 6:0<ref>[http://www.magyarfutball.hu/hu/merkozes/2989 Подробиці матчу]</ref>, і одного разу у матчі-відповіді, що також приніс перемогу угорцям з рахунком 2:1<ref>[http://www.magyarfutball.hu/hu/merkozes/2991 Подробиці матчу]</ref>.
 
Ще один титул чемпіона Угорщини Хідегкуті здобув у сезоні 1957/58, у якому 36-річний нападник забив 8 голів у 20 матчах. По завершені сезону футболіст ще виступив у складі збірної на [[Чемпіонат світу з футболу 1958|чемпіонаті світу 1958]] року, після чого завершив ігрову кар'єру. У складі МТК Хідегкуті лише у чемпіонаті відіграв 328 матчів у яких забив 238 голів.
 
== Виступи за збірну ==
1945 року дебютував в офіційних матчах у складі [[Збірна Угорщини з футболу|національної збірної Угорщини]] ще будучи гравцем «Хермінамецеї». Відкрив рахунок у товариській грі проти [[Збірна Румунії з футболу|Румунії]] уже на 8-й хвилині, а також забив останній гол у матчі, що завершився перемогою угорців з рахунком 7:2<ref>[http://eu-football.info/_match.php?id=6329 Подробиці матчу]</ref>.
 
Знову був викликаний у команду в 1947 році, коли відіграв у 3 матчах (і забив три голи збірній [[Збірна Болгарії з футболу|Болгарії]]) [[Балканський кубок (збірні)|Балканського кубку]], упевнено виграного збірною Угорщини<ref>[http://eu-football.info/_tournament.php?id=BlCh-2 Таблиця і результати Балканського кубку 1947 року]</ref>. З цього часу Хідегкуті регулярно грав за збірну, але переважно не на улюбленій позиції центрального нападника, а на флангах нападу. Зокрема, під час [[Літні Олімпійські ігри 1952|Олімпійських ігор 1952 року]] у [[Гельсінкі]] Нандор зіграв в усіх матчах турніру (і забив 1 гол), але лише у першому з них проти [[Збірна Румунії з футболу|Румунії]] центрального нападника, а у наступних на флангах нападу, а в центрі грав партнер по клубу [[Петер Палоташ]]. Угорщина стала переможцем турніру.
 
[[Файл:Az Aranycsapat. Lóránt Gyula, Buzánszky Jenő, Hidegkúti Nándor, Kocsis Sándor, Zakariás József, Czibor Zoltán, Bozsik József, Budai II László, guggol- Lantos Mihály, Puskás Ferenc, Grosics Gyula. Fortepan 6671.jpg|thumb|right|360px|«[[Золота команда]]» у 1953 році. Стоять зліва направо: [[Дьюла Лорант|Лорант]], Бузанскі, Хідегкуті, [[Шандор Кочиш|Кочиш]], Закаріаш, [[Золтан Цибор|Цибор]], [[Йожеф Божик|Божик]], Будаї. присіли: Лантош, [[Ференц Пушкаш|Пушкаш]], Грошич]]
Але уже після Олімпіади тренер збірної [[Густав Шебеш]] почав остаточно награвати Хідегкуті у центрі нападу. Мало того, тренер дав гравцеві більше свободи дій на полі, як Нандор звик це робити у клубі. На той час уже майже 30-річний нападник вийшов на свій ігровий пік і став дуже визначальною фігурою не лише в клубі, але й в збірній. Він чудово зігрався з нападниками «[[Гонвед]]а» [[Ференц Пушкаш|Пушкашем]], [[Шандор Кочиш|Кочишем]] і [[Золтан Цибор|Циборем]], таким чином остаточно сформувавши ударну силу [[Золота команда|золотої команди]]. З травня 1949 року і по липень 1954 року збірна не зазнала жодної поразки, вигравши за цей період не тільки [[Олімпійські ігри]], але й [[Кубок Центральної Європи з футболу|Кубок Центральної Європи]]. ▼
 
▲Але уже після Олімпіади тренер збірної [[Густав Шебеш]] почав остаточно награвати Хідегкуті у центрі нападу. Мало того, тренер дав гравцеві більше свободи дій на полі, як Нандор звик це робити у клубі. На той час уже майже 30-річний нападник вийшов на свій ігровий пік і став дуже визначальною фігурою не лише в клубі, але й ву збірній. Він чудово зігрався з нападниками «[[Будапешт Гонвед|Гонведа]]а» [[Ференц Пушкаш|Пушкашем]], [[Шандор Кочиш|Кочишем]] і [[Золтан Цибор|Циборем]], таким чином остаточно сформувавши ударну силу «[[Золота команда|золотої команди]]». З травня 1949 року і по липень 1954 року збірна не зазнала жодної поразки, вигравши за цей період не тільки [[Олімпійські ігри]], але й [[Кубок Центральної Європи з футболу|Кубок Центральної Європи]].
[[Файл:Puskas Hidegkuti 1954.png|thumb|right|320px|Хідегкуті і Пушкаш у матчі збірної в 1954 році]]▼
 
У 1953 році відбувся [[Футбольний матч Англія — Угорщина (1953)|матч Англія — Угорщина]], названий англійськими журналістами «Матчем століття»<ref>[http://ru.uefa.com/news/newsid=127734.html Історія матчу]</ref>. Англійці, які продовжували вважати себе найсильнішою збірною світу, зустрічались з чинними олімпійськими чемпіонами, що на той момент не програвали 33 матчі поспіль. Інтриги у матчі не вийшло, бо сильніші індивідуально і краще підготовлені тактично угорці здобули впевнену перемогу з рахунком 6:3. Для Англії ця поразка стала першою домашньою в історії від збірних, що не представляли [[Велика Британія|Велику Британію]]. Головним героєм матчу став Нандор Хідегкуті, що забив перший матч у грі уже на 2-й хвилині, загалом відзначився [[хет-трик]]ом і повністю переграв свого опонента [[Гаррі Джонстон]]а, котрий зовсім не встигав за переміщеннями «Блукаючого форварда». Через півроку між командами відбувся [[Футбольний матч Угорщина — Англія (1954)|матч-відповіді]], що приніс Угорщині розгромну перемогу з рахунком 7:1, що є найбільш великою поразкою збірної Англії в історії<ref>[http://en.espn.co.uk/football/sport/story/121706.html Puskas puts England to the sword] ESPN (November 17, 2011)</ref>. Хідегкуті в цій грі відзначився одним голом, а також успішно підігравав партнерам.▼
 
▲У 1953 році відбувся [[Футбольний матч Англія — Угорщина (1953)|матч Англія &nbsp;— Угорщина]], названий англійськими журналістами «Матчем століття»<ref>[http://ru.uefa.com/news/newsid=127734.html Історія матчу]</ref>. Англійці, які продовжували вважати себе найсильнішою збірною світу, зустрічались з чинними олімпійськими чемпіонами, що на той момент не програвали 33 матчі поспіль. Інтриги у матчі не вийшло, бо сильніші індивідуально і краще підготовлені тактично угорці здобули впевнену перемогу з рахунком 6:3. Для Англії ця поразка стала першою домашньою в історії від збірних, що не представляли [[Велика Британія|Велику Британію]]. Головним героєм матчу став Нандор Хідегкуті, що забив перший матч у грі уже на 2-й хвилині, загалом відзначився [[хет-трик]]ом і повністю переграв свого опонента [[Гаррі Джонстон]]а, котрий зовсім не встигав за переміщеннями «Блукаючого форварда». Через півроку між командами відбувся [[Футбольний матч Угорщина — Англія (1954)|матч-відповіді]], що приніс Угорщині розгромну перемогу з рахунком 7:1, що є найбільш великою поразкою збірної Англії в історії<ref>[http://en.espn.co.uk/football/sport/story/121706.html Puskas puts England to the sword] ESPN (November 17, 2011)</ref>. Хідегкуті в цій грі відзначився одним голом, а також успішно підігравав партнерам.
На [[Чемпіонат світу з футболу 1954|чемпіонат світу 1954]] року [[Збірна Угорщини з футболу|збірна Угорщини]] їхала за перемогою. Команда впевнено дісталась фіналу, перемігши на шляху головних конкурентів [[Збірна Бразилії з футболу|Бразилію]] й [[Збірна Уругваю з футболу|Уругвай]] з однаковим рахунком 4:2 (в обох матчах Нандор забивав). У фіналі угорці сенсаційно поступились збірній [[Збірна ФРН з футболу|ФРН]] 2:3, виграючи за ходом гри 2:0. [[Фінал чемпіонату світу з футболу 1954|Цей фінал]], через його неочікуваний результат і загальний хід подій, отримав назву «Чудо в Берні»<ref>[http://www.fifa.com/worldcup/matches/round=3484/match=1278/classic-match/index.html Історія поєдинку] на fifa.com</ref>. Хідегкуті загалом зіграв на чемпіонаті 4 матчі, у яких забив 4 голи, потрапив до символічної збірної турніру разом з п'ятьма іншими партнерами по команді<ref>[http://football.sporting99.com/fifa-world-cup-all-star-team.html Символічні збірні чемпіонатів світу]</ref>. ▼
 
▲[[Файл:Puskas Hidegkuti 1954.png|thumb|rightleft|320px300px|Хідегкуті і Пушкаш у матчі збірної в 1954 році]]
Після чемпіонату збірна Угорщини продовжила перемагати, видавши дворічну серію без поразок, зокрема двічі перемогла [[Збірна Шотландії з футболу|збірну Шотландії]] — 4:2 і 3:1, а Хідегкуті відзначився голом у кожному з матчів. Спад збірної настав після [[Угорська революція 1956 року|Угорської революції 1956 року]], коли ряд гравців «[[Гонвед]]а», зокрема лідери [[Ференц Пушкаш]], [[Шандор Кочиш]] і [[Золтан Цибор]], не повернулися на батьківщину після закордонного матчу. На [[Чемпіонат світу з футболу 1958|чемпіонаті світу 1958 року]] у Швеції «знекровлена» збірна Угорщини не зуміла вийти з групи, поступившись у додатковому матчі [[Збірна Уельсу з футболу|збірній Уельсу]] з рахунком 1:2. Після чемпіонату Нандор Хідегкуті завершив кар'єру гравця, зупинившись на позначці у 39 голів у 69 матчах на національну команду. ▼
 
▲На [[Чемпіонат світу з футболу 1954|чемпіонат світу 1954]] року [[Збірна Угорщини з футболу|збірна Угорщини]] їхала за перемогою. Команда впевнено дісталась фіналу, перемігши на шляху головних конкурентів [[Збірна Бразилії з футболу|Бразилію]] й [[Збірна Уругваю з футболу|Уругвай]] з однаковим рахунком 4:2 (в обох матчах Нандор забивав). У фіналі угорці сенсаційно поступились збірній [[Збірна ФРН з футболу|ФРН]] 2:3, виграючи за ходом гри 2:0. [[Фінал чемпіонату світу з футболу 1954|Цей фінал]], через його неочікуваний результат і загальний хід подій, отримав назву «Чудо в Берні»<ref>[http://www.fifa.com/worldcup/matches/round=3484/match=1278/classic-match/index.html Історія поєдинку] на fifa.com</ref>. Хідегкуті загалом зіграв на чемпіонаті 4 матчі, у яких забив 4 голи, потрапив до символічної збірної турніру разом з п'ятьма іншими партнерами по команді<ref>[http://football.sporting99.com/fifa-world-cup-all-star-team.html Символічні збірні чемпіонатів світу]</ref>.
==Кар'єра тренера==▼
 
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1959 року, очоливши тренерський штаб клубу [[МТК (Будапешт)]]. Після чого перебрався в [[Італія|Італію]], очоливши клуб [[Фіорентина (футбольний клуб)|«Фіорентина»]]. Здобув з командою [[Кубок Італії з футболу|Кубок Італії]] і [[Кубок Кубків УЄФА|Кубок Кубків]]. ▼
▲Після чемпіонату збірна Угорщини продовжила перемагати, видавши дворічну серію без поразок, зокрема двічі перемогла [[Збірна Шотландії з футболу|збірну Шотландії]] &nbsp;— 4:2 і 3:1, а Хідегкуті відзначився голом у кожному з матчів. Спад збірної настав після [[Угорська революція 1956 року|Угорської революції 1956 року]], коли ряд гравців «[[Будапешт Гонвед|Гонведа]]а», зокрема лідери [[Ференц Пушкаш]], [[Шандор Кочиш]] і [[Золтан Цибор]], не повернулися на батьківщину після закордонного матчу. На [[Чемпіонат світу з футболу 1958|чемпіонаті світу 1958 року]] у Швеції «знекровлена» збірна Угорщини не зуміла вийти з групи, поступившись у додатковому матчі [[Збірна Уельсу з футболу|збірній Уельсу]] з рахунком 1:2. Після чемпіонату Нандор Хідегкуті завершив кар'єру гравця, зупинившись на позначці у 39 голів у 69 матчах на національну команду.
 
▲== Кар'єра тренера ==
▲Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1959 року, очоливши тренерський штаб клубу [[МТК (Будапешт)]]. Після чого перебрався в [[Італія|Італію]], очоливши клуб «[[Фіорентина (футбольний клуб)|«Фіорентина»Фіорентіна]]». Здобув з командою [[Кубок Італії з футболу|Кубок Італії]] і [[Кубок Кубків УЄФА|Кубок Кубків]].
 
Сезон пропрацював у італійській [[Мантова (футбольний клуб)|«Мантові»]], після чого повернувся на батьківщину. У перший ж рік привів скромний клуб [[Дьйор (футбольний клуб)|«Дьйор»]] до перемоги у [[Чемпіонат Угорщини з футболу|чемпіонаті Угорщини]] 1963 року. Цей турнір був коротко-тривалим в одне коло через черговий перхід змагань на систему «весна-осінь». «Дьйор» випередив «[[Уйпешт (футбольний клуб)|Уйпешт Дожу]]» лише за додатковим показниками. У наступних чемпіонатах «Дьйор» займав 4 і 5 місця, проте двічі діставався фіналу кубка Угорщини, один з яких у 1965 році виграв. У наступні роки тренував столичні команди [[Татабанья (футбольний клуб)|«Татабанья»]], вдруге [[МТК (Будапешт)|МТК]], «Спартакус». У вищому дивізіоні чемпіонату Угорщини у ролі тренера загалом провів 176 матчів<ref>[http://www.nela.hu//nch_trn.php?id_edzo=292 Статистика тренерської кар'єри в чемпіонаті Угорщини]</ref>. Пізніше по року працював з польським клубом [[Сталь (футбольний клуб, Жешув)|«Сталь» (Жешув)]] і угорським «Егрі».
 
З 1973 року очолював [[єгипет]]ський клуб [[Аль-Аглі (Каїр)|«Аль-Аглі»]]. Шість років поспіль приводив команду до перемоги у [[Чемпіонат Єгипту з футболу|чемпіонаті Єгипту]] і одного разу вигравав кубок країни. У Єгипті Хідегкуті періодично виходив на поле<ref name="стаття">«Вічно юний старий», стаття у журналі «Футбол», №7№&nbsp;7 за 18-24 лютого 2002 року</ref>.
 
Останнім місцем тренерської роботи був клуб [[Аль-Аглі (Дубай)|«Аль-Аглі» (Дубай)]], головним тренером команди якого Нандор Хідегкуті був до 1985 року.
 
Згодом повернувся до Угорщини, де за свої футбольні заслуги отримав досить високу пенсію<ref name="стаття">«Вічно юний старий», стаття у журналі «Футбол», №7№&nbsp;7 за 18-24 лютого 2002 року</ref>. У 1993 році отримав нагороду «Фейр-плей» від [[ФІФА]].
 
Помер [[14 лютого]] [[2002]] року на 80-му році життя в [[Будапешт]]і після тривалої хвороби. Іменем Нандора Хідегкуті названий стадіон у [[Будапешт]]і<ref>[http://stadiumdb.com/designs/hun/nandor_hidegkuti_stadion Nándor Hidegkuti Stadion]</ref>.
 
== Статистика виступів ==
 
=== Статистика клубних виступів ===
{| class="standard"
! Сезон !! Клуб !! Ліга !! Матчі !! Голи
Рядок 113 ⟶ 117:
| 1948/49 || МТК || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1948–1949|Перша ліга]] || 28 || 26
|-
| 1949/50 || [[МТК (футбольний клуб)|Текстиль]]<ref name="назва"></ref> || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1949–1950|Перша ліга]] || 30 || 23
|-
| 1950 || [[МТК (футбольний клуб)|Баштя]]<ref name="назва">«Текстиль», «Баштя» і «Вереш Любого»&nbsp;— це усе назви, які носив клуб МТК у ті часи</ref> || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1950|Перша ліга]] || 14 || 12
|-
| 1951 || Баштя || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1951|Перша ліга]] || 25 || 21
Рядок 121 ⟶ 125:
| 1952 || Баштя || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1952|Перша ліга]] || 26 || 28
|-
| 1953 || [[МТК (футбольний клуб)|Вереш Лобого]]<ref name="назва"></ref> || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1953|Перша ліга]] || 26 || 23
|-
| 1954 || Вереш Лобого || [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1954|Перша ліга]] || 25 || 18
Рядок 135 ⟶ 139:
|}
 
== Титули і досягнення ==
{{col-start}}
===Як гравця===▼
{{col-2}}
▲=== Як гравця ===
* [[Файл:Gold medal.svg|18пкс]] [[Олімпійський футбольний турнір|Олімпійський чемпіон]] '''(1)''':
: [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщина]]: [[Футбол на літніх Олімпійських іграх 1952|1952]]
* Срібний призер [[Чемпіонат світу з футболу|Чемпіонату світу]] '''(1)''':
: [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщина]]: [[Чемпіонат світу з футболу 1954|1954]]
* Володар [[Балканський кубок (збірні)|Балканського кубку]] '''(1)''':
: [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщина]]: [[Балканський кубок 1947 (збірні)|1947]]
* Володар [[Кубок Центральної Європи з футболу|Кубка Центральної Європи з футболу]] '''(1)''':
: [[Збірна Угорщини з футболу|Угорщина]]: [[Кубок Центральної Європи з футболу 1948—1953|1948—19531948–1953]]
* [[Чемпіонат Угорщини з футболу|Чемпіон Угорщини]] '''(3)''':
: [[МТК (футбольний клуб)|МТК]]: [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1951|1951]], [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1953|1953]], [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1957–1958|1958]]
* Володар [[Кубок Угорщини з футболу|Кубка Угорщини]] '''(1)''':
: [[МТК (футбольний клуб)|МТК]]: [[Кубок Угорщини з футболу 1951—1952|1952]]
* Володар [[Кубок Мітропи|Кубка Мітропи]] '''(1)''':
: [[МТК (футбольний клуб)|МТК]]: [[Кубок Мітропи 1955|1955]]
* [[Футболіст року в Угорщині]]: 1953
{{col-2}}
 
=== Як тренера ===
* [[Файл:Coccarda Coppa Italia.svg|20пкс]] Володар [[Кубок Італії з футболу|Кубка Італії]] '''(1)''':
: «[[Фіорентина (футбольний клуб)|«Фіорентина»Фіорентіна]]»: [[Кубок Італії з футболу 1960-1961|1960-19611960–1961]]
* [[Файл:Coppacoppe.png|18пкс]] Володар [[Кубок Кубків УЄФА|Кубка Кубків УЄФА]] '''(1)''':
: «[[Фіорентина (футбольний клуб)|«Фіорентина»Фіорентіна]]»: [[Кубок Кубків УЄФА 1960-1961|1960-19611960–1961]]
* [[Чемпіонат Угорщини з футболу|Чемпіон Угорщини]] '''(1)''':
: [[Дьйор (футбольний клуб)|«Дьйор»]]: [[Чемпіонат Угорщини з футболу 1963|1963]]
* Володар [[Кубок Угорщини з футболу|Кубка Угорщини]] '''(1)''':
: [[Дьйор (футбольний клуб)|«Дьйор»]]: [[Кубок Угорщини з футболу 1965|1965]]
* [[Чемпіонат Єгипту з футболу|Чемпіон Єгипту]] '''(6)''':
: [[Аль-Аглі (Каїр)|«Аль-Аглі» (Каїр)]]: 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980
* Володар [[Кубок Єгипту з футболу|Кубка Єгипту]] '''(1)''':
: [[Аль-Аглі (Каїр)|«Аль-Аглі» (Каїр)]]: 1978
{{col-end}}
 
== Примітки ==
Рядок 171 ⟶ 178:
 
== Посилання ==
* [http://www.magyarfutball.hu/hu/szemelyek/adatlap/330/hidegkuti_nandor Профіль на] magyarfutball.hu {{ref-hu}} {{ref-en}}
* [http://eu-football.info/_player.php?id=8315 Матчі за збірну] {{ref-en}}, {{ref-ru}}, {{ref-cz}}
* [http://www.nela.hu//nb_jatekos.php?id=5225 Статистика виступів у чемпіонаті Угорщини] {{ref-hu}}
* [http://mla.hu/szemely/hidegkuti.nandor Профіль на] mla.hu {{ref-hu}}
* [http://www.enciclopediadelcalcio.it/Hidegkuti.html Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».] {{ref-it}}
* [http://www.rsssf.com/miscellaneous/hidegkuti-intlg.html Статистика гравця на сайті ''RSSSF.com''] {{ref-en}}
 
{{Футболіст року в Угорщині}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Нандор_Хідегкуті