— всесвіт)
{{Перенаправлено|Космос|Космос (філософія)|про поняття давньогрецької філософії див.}}
[[Файл:Edge of Space.png|thumb|right|175px|Ділянки атмосфери]]
'''Космі́чний про́стір''' або '''ко́смос''' ({{lang-grc|[[wikt:κόσμος|κόσμος]]}} — всесвіт) — відносно порожні ділянки [[Всесвіт]]у, розташовані поза межами атмосфер [[Небесне тіло|небесних тіл]]. <br/>Всупереч розповсюдженій думці, космос не повністю порожній, у ньому дуже низька [[густина]] речовини. Переважно це [[Гідроген]] в атомарному, молекулярному чи [[Плазма (агрегатний стан)|іонізованому]] стані), також є інші прості гази ([[Гелій]], [[Нітроген]], Оксиген), тверді частинки пилу, що містять переважно [[Карбон]], а за допомогою мікрохвильової спектроскопії виявлено кілька десятків різних молекул. Водночас космос заповнений [[електромагнітне випромінювання|електромагнітним випромінюванням]], зокрема [[Реліктове випромінювання|реліктовим випромінюванням]], що лишилося після [[Великий Вибух|Великого Вибуху]], та [[Космічні промені|космічними променями]], в яких містяться іонізовані атомні ядра та різні субатомні частинки.
== Межа атмосфери ==
=== Межі на шляху до космосу ===
*
* Рівень моря — 100 кПа (1 атм.; 760 мм. Рт. ст;) атмосферного тиску.
* 4,6 км — Міжнародна Федерація Аеронавтики вимагає додаткового постачання кисню для пілотів та пасажирів.
* 5,0 км — 50 кПа атмосферного тиску.
* 5,3 км — Половина усієї атмосфери перебуває нижче цієї висоти.
* 8,8 км — Найвища точка Землі, вершина гори Еверест.
* 16 км — Потреба додаткового тиску у кабіні.
* 18 км — Межа між тропосферою та стратосферою{{Джерело?}}.
* 20 км — Закипання води при кімнатній температурі. (Тілесні рідини не починають кипіти, оскільки тіло генерує достатньо внутрішнього тиску, щоби запобігти цьому ефекту{{Джерело?}}.)
* 24,7 км — Рекорд висоти для [[Повітряна куля|повітряної кулі]], керованої людиною{{Джерело?}}.
* 32 км — [[Турбореактивний двигун|Турбореактивні]] літаки більше не працюють.
* 45 км — Прямоточні повітряно-реактивні літаки більше не працюють.
* 50 км — Межа між [[Стратосфера|стратосферою]] та [[Мезосфера|мезосферою]].
* 80 км — Межа між мезосферою та [[Термосфера|термосферою]].
* 100 км — [[Лінія Кармана]], що визначає умовну межу між атмосферою та космосом. Аеродинамічні поверхні більше не працюють через брак атмосферного тиску.
* 120 км — Помітні прояви атмосфери під час [[входження в атмосферу|повернення на Землю]] з орбіти.
* 200 км — Найнижча можлива орбіта з короткотерміновою стабільністю (до кількох днів).
* 350 км — Найнижча можлива орбіта з довготерміновою стабільністю (до кількох років){{Джерело?}}.
* 690 км — Межа між термосферою та [[Екзосфера|екзосферою]].
== Вплив відкритого космосу на живі організми ==
Усупереч розповсюдженій думці, потрапивши у відкритий космос людина миттєво не замерзне, не вибухне й не знепритомніє, її кров не закипить. Натомість, настане швидка смерть від нестачі кисню. Крім того, зі слизових оболонок організму (язик, очі, мембрани в легенях) почне швидко випаровуватись вода. Деякі інші загрози — опіки незахищених ділянок шкіри та ураження інших приповерхневих тканин тіла почнуться приблизно через 10 секунд. Таким чином, якщо не затримувати подих у легенях, то 30-60 секунд перебування у відкритому космосі не спричинять незворотних травм людському організму<ref>[http://imagine.gsfc.nasa.gov/docs/ask_astro/answers/970603.html на сайті NASA]</ref>.
== Поділ космічного простору ==
Космічний простір умовно поділяють на такі частини<ref name="aes_240"/>:
* ближній космос:
** навколоземний космічний простір;
** [[міжпланетний простір]];
* далекий (або глибокий) космос:
** [[міжзоряне середовище|міжзоряний простір]];
** [[міжгалактичний простір]].
Властивості ділянок космосу деякою мірою відрізняються<ref name="legal_13350704"/>.
== Навколоземний космічний простір ==
Простір, що розташований за межами атмосфери Землі і виходить на межі орбіти Місяця (включаючи [[точки Лагранжа]] системи Земля — Місць), називають навколоземним простором (в англійській мові іноді вживається термін {{lang|en|cislunar space}}<ref name=sprw1>{{cite news|url=http://www.thespacereview.com/article/2165/1|title= The cislunar gateway with no gate|last= Strickland|first=John |work=thespacereview.com|date=1 жовтня 2012|accessdate=4 жовтня 2017}}</ref>). На відміну від інших ділянок космосу навколоземний простір містить [[космічне сміття]] — матеріали, що лишилися від людської діяльності на орбітах.
Ділянка космосу, де гравітація Землі залишається визначальною відносно [[пертурбація|пертурбацій]] від Сонця, називають ''[[сфера Гілла|сферою Гілла]] Землі''.
=== Космічні швидкості ===
Щоб вийти на орбіту, тіло має досягти певної швидкості. Космічні швидкості для Землі:
* [[Перша космічна швидкість]] — 7,9 км/с
* [[Друга космічна швидкість]] — 11,168 км/с
Першим, хто зрозумів, що для досягнення таких швидкостей при використанні будь-якого хімічного палива потрібна багатоступенева [[ракета]], був [[Ціолковський Костянтин|Костянтин Ціолковський]].
== Міжпланетний простір ==
[[Файл:Eagle nebula pillars.jpg|thumb||250px|Фото, передане з Космічного телескопа імені Хаббла]]
Простір у [[Сонячна система|Сонячній системі]] поза навколоземним простором називають [[Міжпланетний простір|міжпланетним простором]].
Відсутність [[повітря]] робить космічний простір (та поверхню Місяця) ідеальними місцями для астрономічних спостережень на всіх довжинах хвиль електромагнітного спектру. Космічні телескопи (такі як [[космічний телескоп «Габбл»]], [[Спітцер (космічний телескоп)|космічний телескоп Спітцера]], [[IRAS]], [[WMAP]], [[UHURU]], [[Чандра (телескоп)|Чандра]]) попри свої невеликі розміри (порівняно з земними) отримують унікальні дані, які практично неможливо отримати на поверхні Землі. Крім того, неоціненну інформацію про [[Планета|планети]], [[астероїд]]и та [[Комета|комети]] Сонячної системи отримують за допомогою космічних апаратів.
== Міжзоряне середовище ==
{{main|Міжзоряне середовище}}
Міжплатетний простір переходить у [[міжзоряне середовище]] — простір між зорями всередині галактик. Умовною межею між ними вважають [[Геліопауза|геліопаузу]].
== Міжгалактичний простір ==
{{Wiktionary|intergalactic}}
{{main|Міжгалактичний простір}}
Частина космосу між галактиками. Заповнена вкрай розрідженим іонізованим газом із середньою щільністю близько 1 атома на 1 дм³.
== Див. також ==
* [[Договір про космос]]
== Література ==
* ''О. М. Григоров''. Космічний простір // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
== Джерела ==
{{reflist|refs=
}}
== Посилання ==
{{Wikiquotepar|space}}
{{commonscat|Space}}
{{refbegin}}
* [http://heritage.stsci.edu/gallery/galindex.html Галерея зображень], надісланих [[Хаббл (телескоп)|Космічним телескопом імені Едвіна Хаббла]]
* [http://articles.findarticles.com/p/articles/mi_m1134/is_n1_v107/ai_20517887 Intergalactic Space], [[Natural History (magazine)|Natural History]], Feb 1998
* [http://www.cstar.com/ Morgan Freeman's Space Exploration Channel «Our Space» on ClickStar]
* [http://money.cnn.com/2006/02/27/technology/business2_guidetospaceintro/ Profits set to soar in outer space]
* [http://www.newscientistspace.com Newscientist Space].
* [http://www.xprize.org X PRIZE Foundation].
* [http://freeimages.reliable-facts.com/earth_and_space/ Images of Earth and space taken from outer space]
{{refend}}
[[Категорія:Космонавтика]]
[[Категорія:Астрономічні об'єкти]]
[[Категорія:Космос|*]]
{{space-stub}}
|