F-4 Phantom II: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
оновив операторів |
→Оператори F-4: додав ще |
||
Рядок 102:
==== Туреччина ====
В 1974 році перші F-4Е отримала Туреччина, але після отримання 22 машин постачання інших було відкладено через санкції (відповідь США на агресію на Кіпрі). Решту 50 винищувачів Туреччина отримала аж в 1979 році. Літаками було озброєно чотири ескадрилії: 111 і 112 (авіабаза в Ескішехирі) та 171 і 172 (авіабаза в Ерхачі). Протягом 1981-1987 років з США було отримано ще 70 F-4Е якими укомплектували 173 навчально-бойову ескадрилію (авіабаза Ерхачі) і 131 та 132 бойові ескадрилії (авіабаза в Конья). В 1991 була поставлена остання партія F-4Е в кількості 40 літаків, якими доукомплектували наявні ескадрилії. Ще з США в 1978-1979 роках було передено вісім розвідників RF-4Е, з Німеччини було отримано 46 RF-4Е, їх направили в 113 ескадрилію (Ескішехир).
В 1995 році Туреччина уклала з ізраїльською фірмою "IAI" угоду по модернізації 54 літаків F-4Е по програмі "Термінатор 2020" (бо строк експлуатації продовжувався до 2020 року). Модернізація пройшла в 2000 - 2003 роках в Ізраілі (26 літаків) і Туреччині (28 літаків). Був встановлений нова РЛС EL/M-2032 і новий комплекс РЕБ (попереджувальний приймач SPS-1000, станція активних перешкод EL/L-8222, пристрої для відстрілу ІЧ пасток і дипольних відбивачів "Аселсан" AN/ALQ-178(V)3). До складу можливого озброєння було додано керовані ракети типу "повітря-земля" AGM-142, AGM-65B і AGM-65G, також керовані авіабомби GBU-8, GBU-10 і GBU-12.
Модернізовані F-4Е/2020 стоять на озброєнні 111 та 171 авіа-ескадрилії, що спеціалізуються на ударах по землі. Немодернізовані F-4Е залишились на озброєнні 112 і 172 ескадрилій. В 113 і 173 використовується розвідники RF-4Е/TM. Туреччина використовувала F-4 в бойових діях проти курдів, ісламістів та Сирії. 22 червня 2012 р. ППО Сирії збили турецький RF-4Е, ще два RF-4Е розбились 24 лютого 2015 року. Після цього Туреччина зняла немодернізовані F-4Е і RF-4Е. Станом на середину 2016 року в Туреччини залишилось 49 F-4Е/2020.
==== Єгипет ====
В 1979 році Єгипет отримав 35 літаків F-4Е, якими замінили [[МіГ-21]] в 76 та 78 авіа-ескадрильї 222 винищувальної авіабригади (Каїр-Західний). В 1988-1990 США передало Єгипту ще 10 F-4Е. Станом на початок 2016 року в строю залишилось 29 літаків. Суттєвої модернізації не відбувалось.
==== Іран ====
Іран до революції отримав загалом 225 F-4 (32 F-4D, 177 F-4Е і 16 RF-4Е). Вони брали участь в ірано-іракській війні, де здебільшого використовувались як винищувачі-бобардирувальники. 23 вересня 1980 року 140 F-4 атакували іракські аеродроми. З часом інтенсивність використання F-4 зменшилась через брак запчастин. В 2002 році іранські F-4Е пристосували до використання російських керованих ракет типу "повітря-повітря" Р-73Е, а також озброєння іранського виробництва - бомби "Саттар" і "Касед", з прицільним контейнером TLS-99. Кілька винищувачів пройшли модернізації і використовують протикорабельні ракети С-802А і крилаті ракети С-803. В 2015 році почалась модернізація 12 винищувачів F-4Е для можливості використання ракет "повітря-земля" С-704KD.
На 2015 рік в ВПС Ірану було 64 літаки F-4Е/D та чотири розвідники RF-4Е. Кілька F-4D використовуються 101 ескадрилією в Кангані. F-4Е і RF-4Е розміщені в трьох ескадриліях: 31 навчально-бойовій, 31 розвідувальній і в 32 винищувальній. З листопада 2014 року вони беруть участь в операціях проти бойовиків ісламської держави та сирійської опозиції.
==== Корея ====
З 1969 року Корея отримала більше 200 F-4, в цю кількість ввійшли 92 F-4D, 103 F-4Е і 27 RF-4C. Станом на початок 2016 року в строю залишався 71 літак. В 2002-2003 роках південно-корейські F-4Е отримали ізраїльські попереджувальні приймачі "Елісра" SPS-1000, 30 літаків пристосовано для керованих літаків "повітря-земля" AGM-142. Машинами RF-4C укомплектована 131 розвідувальна ескадрилія (авіабаза Сувон), F-4Е залишаються на озброєнні 152, 153 і 156 ескадрилій 17-го винищувального авіакрила (авіабаза Чончжу).
==== Японія ====
1 листопада 1968 року Японія і США уклали угоду на постачання 154 F-4 (140 винищувачів і 14 розвідників). З США було поставлено всі розвідники RF-4ЕJ, проте тільки два винищувачі. Решту винищувачів було виготовлено за ліцензією фірмою "Міцубісі" протягом 1972 - 1981 років. Останній F-4ЕJ був випущений 20 травня 1981 року - це був останній випущений F-4. Японські F-4ЕJ спочатку не мали пристоїв для бомбометання і могли вирішувати тільки завдання ППО. Вони були озброєні керованими ракетами AIM-7E і AIM-9D/L. Бортове обладнання мало японську станцію РЕБ J/APR-2, приймач системи ППО BADGE J/APR-760, яки забезпечував наведення винищувачів з землі.
Розвідники RF-4ЕJ попри назву відповідали не експортним RF-4Е, а старішим американським RF-4С. В 80-тих роках 11 розвідників пройшло модернізацію. Було замінено двигуни J79-GE-15 на сучасніші J79-IHI-17, які випускались за ліцензією в Японії. Також було встановлено РЛС бічного огляду AN/APQ-172, і замінено станцію РЕБ J/APR-2 на J/APR-5. Станом на 2016 рік RF-4ЕJ стоїть на озброєнні в 501-ій авіаційній ескадрилії.
В середині 1980-тих років F-4ЕJ було модернізовано з метою забезпечення виконання ударних завдань. Вони отримали бомбові приціли і систему заправки в повітрі. З 1989 року почалась модернізація до рівня F-4ЕJ Kai. Літаки отримали РЛС AN/APG-66J, пристосовану для вияву цілей на землі, бортовий комп'ютер японського виробництва, попереджувальний приймач J/APR-6, ширококутний індикатор на лобовому склі і нову інерційну навігаційну систему. Озброєння поповнилось протикорабельними ракетами ASM-1 і керованими бомбами з тепловізійною системою наведення. Модернізовано було 96 F-4ЕJ. Сімнадцять F-4ЕJ переобладнали в розвідники. Станом на 2016 рік в ВПС Японії залишалось близько сорока F-4ЕJ в 301 і 302 ескадриліях сьомого авіакрила (авіабаза Хякура).
== Модифікації ==
| |||