Флорентійський собор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Пріам (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Флоренті́йський собо́р'''
Собор проходив спочатку у Феррарі ([[1438]]—[[1439]]), далі у [[Флоренція|Флоренції]] (1439—1442), закінчився в [[Рим]]і (1443—45).
Головним завданням було подолання головних догматичних розбіжностей і ухвала [[унія|унії]] між західною (католицькою) і [[східна церква|східною церквами]].
У соборі взяли участь [[візантійський імператор]] [[Іоанн VIII Палеолог]], константинопольський [[патріарх]] [[Йосиф II (константинопольський патріарх)|Йосиф II]], київський [[митрополит]] [[Ісидор]].
В липні 1439
== Флорентійська унія ==
Рядок 14:
Флорентійська унія укладена на соборі в [[Флоренція|Флоренції]] [[1439]] між східною та західною (Римською) церквами. [[Візантія|Візантійський]] імператор [[Іоанн VIII Палеолог]] був зацікавлений в унії з політичних причин (загроза турків), хоч були між грецькими ієрархами такі, що хотіли унії з релігійних мотивів (патріарх Йосиф II, архієпископ Віссаріон й інші). Підписали унію усі єпископи що були на соборі. Відкрито відмовився від підписання тільки митрополит ефесський Марк. Традиційно православні віряни ідеї, що не підтримувались традицією Церкви, називали [[єресь|єрессю]] і вивергали з Церкви (піддавались [[анафема|анафемі]]). Тому, підписання унії з католиками сприймалося як соборне впадіння митрополії у [[єресь]]. Сподівана військова допомога Заходу проти турків не була дана, і тому Флорентійська унія у Візантії не мала успіхів. В той же час, головною причиною краху унії є факт, що підписуючи орос собору, кожна сторона вкладала свій зміст в його текст. За шість місяців до падіння Візантії, Ісидор Київський, ставший на той час патріархом Константинопольским, проголосив Унію в Софіївському Соборі в присутності Імператора, єпископату, і мирян. Проте ця міра разглядувалась як тимчасова великою частиною населення Константинополя.<ref>{{Cite web|url=https://www.academia.edu/12517867/COUNCIL_OF_FLORENCE_THE_UNREALIZED_UNION|title=Dezhnyuk, Council of Florence: The Unrealized Union|last=Дежнюк|first=Сергій|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
Визначним діячем Флорентійської унії був київський митрополит [[Ісидор]], який на Ферраро-Флорентійському соборі представляв Церкву Русі. Повернувшися до Москви (тодішній осідок київської митрополії), Ісидор наразився на опір московського Великого князя і духовенства, бо, мовляв, сам факт унії суперечить правилам Церкви<ref>http://www.heretics.com/library/docs/ap_rulez.htm , [[Апостольські правила]] 10, 11, 45, 46, 65, 71</ref>; його заходи не дістали підтримки також серед польської ієрархії. Проте київський князь [[Олелько Володимирович]] ставився прихильно до Флорентійської унії. Ісидор, не маючи ширшої підтримки, залишив Русь і жив у Римі. Важливим наслідком унії був [[схизма|розкол]] Київської митрополії на самопроголошену
Де факто рішення Флорентійського собору не скасовано, оскільки досі не було скликано [[Собор вселенський|Вселенського православного собору]], який міг би відмінити ті рішення, що були узгоджені на «Флорентійському соборі» (скликанню такого собору перешкоджає [[Російська православна церква|РПЦ]])<ref>{{Cite web|url=http://www.agnuz.info/tl_files/library/books/danilov_posledstviya/page11.htm|title=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
Рядок 26:
== Література ==
* {{ЕУ}}
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Omelchuk_Volodymyr/Pidhotovka_i_ukladennia_Ferraro-Florentiiskoi_unii_ta_ii_mizhnarodno-pravove_znachennia/ Омельчук В.
{{Reli-stub}}
{{Вселенські собори}}
[[Категорія:1438 у Європі]]
[[Категорія:Католицизм]]
[[Категорія:Східні католицькі церкви]]
Рядок 37:
[[Категорія:Історія Флоренції]]
[[Категорія:Історія православ'я]]
[[Категорія:1445 у Європі]]
| |||