Великі числа: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ОстапеС (обговорення | внесок) |
оформлення |
||
Рядок 5:
Незважаючи на те, що '''гугологія''' є сучасним терміном, історія вивчення людиною великих чисел сягає ще давніх часів.
[[III століття до н. е.|III століття до н. е
[[I століття]] — В буддистському священному тексті Аватамсака-сутра було згадано число <math>\approx 10^{10^{32}}</math>
Рядок 15:
[[1947|1947 рік]] — {{Не перекладено|Р. Гудштейн||en|Reuben Goodstein}} дав найменування операцій [[Тетрація|тетрації]] (<math>a \uparrow \uparrow b</math>), пентации (<math>a \uparrow \uparrow \uparrow b</math>) і [[Гіпероператор|гексації]] (<math>a \uparrow^4 b</math>)<ref>Goodstein, R. L. (1947). </ref>.
[[1970|1970 рік]] — С. Вайнер дав визначення
[[1976|1976 рік]] — [[Дональд Кнут]] винайшов [[Нотація Кнута|нотацію Кнута]] <ref>Knuth, D. E. (1976) [http://www.sciencemag.org/content/194/4271/1235 «Mathematics and Computer Science: Coping with Finiteness.»] </ref> (межа <math>\omega</math> у термінології
[[1977|1977 рік]] — [[Мартін Гарднер|М.]] [[Мартін Гарднер|Гарднер]] в журналі [[Scientific American]] описав [[число Грема]]<ref>Gardner, M. (1977) [http://iteror.org/big/Source/Graham-Gardner/GrahamsNumber.html «Mathematical games: In which joining sets of points leads into diverse (and diverting) paths»] Scientific American 237(5), 18-28. [[doi:10.1038/scientificamerican1177-18]].</ref> (<math>G=g(64)=f^{64}(4)</math>, де <math>f(n)=3\uparrow^n 3</math>. Функція <math>g(n)</math> має швидкість росту порядку <math>\omega+1</math>).
Рядок 23:
[[1983|1983 рік]] — була винайдена нотація Штейнгауза — Мозера<ref>[http://mathworld.wolfram.com/Steinhaus-MoserNotation.html Steinhaus-Moser Notation — MathWorld]</ref>(межа <math>\omega</math>).
[[1995|1995 рік]] — [[Джон Конвей|Д. Конвей]] винайшов [[Нотація Конвея|ланцюгову
[[2002|2002 рік]] — Д. Бауерс (J. Bowers) опублікував свої позначення масиву<ref><span class="citation">[http://www.polytope.net/hedrondude/array.htm Exploding Array Function]. <small>Проверено 9 октября 2016.</small></span></ref><ref><span class="citation">[http://googology.wikia.com/wiki/Array_notation Array notation]. <small>Проверено 9 октября 2016.</small></span></ref> (межа <math>\omega^\omega</math>) і
* {{Не перекладено|Х. Фридман||en|Harvey Friedman}} дав визначення функції TREE(n), що має швидкість зростання <math>\theta(\Omega^\omega \omega) </math>.
[[2011|2011 рік]] — С. Сайбиан (S. Saibian) запропонував гіпер-Е позначення (межа <math>\omega</math>), в [[2013|2013 році]] створену на її основі каскадну-Е позначення<ref><span class="citation">''Sbiis, Saibian'' [https://sites.google.com/site/largenumbers/home/4-3/cascading-e One to Infinity]. </span></ref><ref><span class="citation">[http://googology.wikia.com/wiki/Cascading-E_notation Cascading-E notation]. <small>Проверено 9 октября 2016.</small></span></ref> (межа <math>\varepsilon_0</math>) і в [[2014|2014 році]] розширену каскадну-Е позначення (межа <math>\varphi(\omega,0,0)</math>).
== Список гугологізмів ==
Математичні об'єкти, що мають відношення до '''гугології''' (зокрема великі числа), називаються гугологізмами. В даний час найменування дані для декількох тисяч чисел, переважаючих [[гугол]]. Нижче наведено список деяких
{| class="wikitable"
!имя числа
Рядок 302:
|}
==
* [[Швидкозростаюча ієрархія]]
* [[Нотація
* [[Нотація Конвея]]▼
* [[Число Грема]]▼
▲[[Нотація Кнута]]
* [[Позначення Штейнгауза — Мозера]]▼
▲[[Нотація Конвея]]
▲[[Число Грема]]
▲[[Позначення Штейнгауза — Мозера]]
== Посилання ==
|