|
Його статки у 1687 р. отримав новий гетьман, [[Іван Мазепа]]. Наприкінці ХVІІ ст. на південній околиці Батурина він спорудив собі нову резиденцію.
== За Івана Мазепи ==
Особливо статус гетьманської столиці зростає під час правління гетьмана І.Мазепи. сюди поспішають іноземні посли, резиденти, паломники. Так Ф.Вебер, резидент Ганноверського курфюрста при царі Петрі І, згадував про Батурин: «місто мало… величний замок і чудовий собор, було обнесене старими оборонними мурами». За 21 рік свого гетьманування І. Мазепа перетворив Батурин на столицю європейського зразку. Прочанин старець Лаврентій, відвідавши Батурин у 1700 р., залишив критичну оцінку міста як головного в Гетьманщині:
{{цитата|Город Батурин на реке на Семи, на левой стороне, на горе, красовит, город земляной. Строение в нем поплоше Глухова, и светлицы гетманскія – ряд делу. И город не добре крепок, да еще столица гетманская.}}
Хоча фортеця, мабуть, і справді на той час застаріла. Не випадково у кінці XVII ст. архітектор Адам Зерникау розробив новий проект укріплення Батурина. Все ж із певних причин (постійні військові походи, будівництво Київської фортеці) серйозної перебудови оборонних споруд гетьманської столиці у подальші роки на відбулося. Але в 1700 р., якраз після приїзду старця Лаврентія, з Москви у Батурин для ведення нового будівництва був направлений відомий зодчий Дмитро Аксамитов. На початку XVII ст., як свідчать укладені контракти, у гетьманській столиці інтенсивно будувались кам'яні хороми для гетьманської старшини та заможних міщан. У цей час було серйозно оновлено укріплення фортеці, палацу, де жив гетьман (про це повідомляв В.Кочубей у своєму доносі царю).
За І.Мазепи Батурин швидко перетворився не тільки на центральне місто гетьманату, а й у столицю духовності, культури. У ньому було п'ять храмів. За документами [[Бендерська комісія|Бендерської комісії]], І.Мазепа виділив понад 20 000 золотих на побудову кам'яного Троїцького собору, 4000 золотих — на зведення мурованого храму Святого Миколи (у 1708 р. ще був не закінчений), 15 000 золотих — на будівництво дерев'яних церков — Воскресенської та Покрови Богородиці.
Ще до цього часу у центрі Батурина, особливо навесні, трапляються провали ґрунту. Найбільший з них стався у кінці ХІХ ст. Генерал Бранденбург, який оглянув його, визначив, що це підземний хід. В досить глибокому проваллі видно було три підземні ходи, що сходились в одному місці (там, де був сам провал). Кожний з ходів мав вигляд арки і був старанно викладений цеглою. Цегла ця була настільки міцна, що навіть ломом її важко було розбити. Академік Гільденштедт, який перебував у Батурині восени 1774 р., також залишив свідчення про місцеві підземні ходи. Він писав: «В цій же фортеці знаходиться вхід у підземні ходи, що мають один сажень в ширину, більше одного сажня в висоту і 15 сажнів в довжину, в кінці поздовжніх ходів є бокові такої ж довжини. Ходи ці, що називаються місцевими жителями „льохами“, викопані в глинистому ґрунті і не обкладені камінням; в далекі неспокійні часи вони слугували для зберігання міського майна». Отже, як і всі фортеці того періоду, Батуринська мала розгалужену мережу підземних сховів, тунелів, ряд потайних лазів, через які можна було зробити несподіваний напад, вислати розвідників чи просто втекти.
На відомій народній гравюрі XVIII ст. зображені Чернігів, Переяслав, Глухів і Батурин — визначні адміністративні центри Гетьманщини. Вигляд цих міст не документальний, а схематичний: вони зображені умовно, у вигляді стародавніх монастирів-фортець чи російських кремлів XVI — XVII ст.
Востаннє Батуринська фортеця була укріплена у вересні-жовтні 1708 р., перед початком основних бойових дій під час вступу шведів на територію України в ході Північної війни (1700–1721 рр.). Про це свідчить і прохання, надіслане тієї пори самим гетьманом в Посольську канцелярію, про необхідність поновлення оборонних споруд Батурина. І висновок відомого історика-літописця, фахівця фортифікаційних робіт, інженера генерал-майора О.Рігельмана, який у своєму дослідженні писав, що Мазепа резиденцію «поновленням валу і всього міського укріплення укріпив».
== Знищення ==
|
