Батуринська фортеця: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 52:
 
== Гетьманська резиденція ==
Вигідне розташування міста, збудовані у ньому міцні фортечні укріплення вирішили його подальшу долю. В 1669 році на Глухівській раді гетьманом Лівобережної України обирають Дем'яна Ігнатовича (Многогрішного). Обирається нова гетьманська резиденція — Батурин. Через рік цей вибір був підтверджений указом російського царя Олексія Михайловича. «Гетьман Многогрішний обрав собі життя у Батурині, а за ним гетьмани живуть там» — записаносказано в Чернігівському літописі.
 
Гетьман [[Дем'ян Ігнатович]] мешкав в Батуринському замку (на Цитаделі), звідки й був викрадений в ніч з 12 на 13 березня 1672 р. змовниками з числа генеральних старшин та відправлений до Москви.
Майже відразу в Батурині розпочалися значні роботи по модернізації міських фортифікаційних споруд, що велися впродовж 15-ти років і закінчились вже за наступника Д. Многогрішного, гетьмана І. Самойловича. Сотенне містечко України Батурин швидко перетворилося на потужну фортецю, визначний політичний та культурний центр. На цей час припадає четвертий, «гетьманський» період забудови Батурина. У зв'язку з початком будівництва у 1669 р., площа високого лівобережного мису р. Сейм була звільнена від попередніх будівель із частковою зміною конфігурацій фортифікаційного захисту. У Цитаделі, Фортеці швидкими темпами велося будівництво. Вулиці міста набули нового вигляду, на них з'явилося чимало гарних і багатих міщанських та старшинських осель.
 
Його наступник - [[Іван Самойлович]] - мав у місті два будинки: один на Цитаделі, а інший - на території Фортеці.
 
Його статки у 1687 р. отримав новий гетьман, [[Іван Мазепа]]. Наприкінці ХVІІ ст. на південній околиці Батурина він спорудив собі нову резиденцію.
 
== За Івана Мазепи ==