Сергіївка (Дніпровський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 43:
== Історія ==
Село засноване у кінці XVIII - на початку XIX сторіччя. Знаходилось у володінні Лева Милорадовича<ref>Сведения о помещичьих имениях. Т. 6, 1860</ref>. Найпоширеніши прізвища у селі - Поплавський, Заруденський, Мішук, Буштрук, Корж, Богдан, Стовповський, Підгорний, Харченко, Коваленко, Палій, Проценко, Кудлач, Ребець, Лещенко, Черниш, Сміюха. Ймовірно переселенці з с. [[Халявин]] Чернігівської губернії або навколишніх сел.
 
Ці дуже працьовиті люди і заснували Сергіївку, яке більше століття уявляло собою одну велику сім'ю. Жили дружно, ділили між собою радості та біди. Весілля, проводи в армію, інші свята відзначали усім селом.
 
у [[1861]] році у селі налічувалось 50 хат, у яких проживало 139 чоловік та 135 жінок<ref>{{Cite web|url=http://elib.shpl.ru/ru/nodes/13243-vyp-13-ekaterinoslavskaya-guberniya-s-taganrogskim-gradonachalstvom-po-svedeniyam-1859-goda-1863#page/41/mode/inspect/zoom/5|title=ГПИБ {{!}} [Вып. 13] : Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством : ... по сведениям 1859 года. - 1863.|last=ИнфоРост|first=НП|website=elib.shpl.ru|accessdate=2017-05-19}}</ref>.
Рядок 53 ⟶ 55:
У [[1925]] році до Сергіївської сільради відносилися с. Серегівка (155 дворів, 793 мешканців (373 человіка та 420 жінок), 1526 десятин землі) та хутір [[Вишневе (Солонянський район)|Вишневий]] (30 дворів, 148 мешканців (74 человіка та 74 жінки), 276 десятин землі)<ref>Описание населенных мест Екатеринославской губернии на 1 января 1925 года. Издание губисполкома</ref>.
 
У 20-х роках землю виділяли на їдока, чим більш дітей, тим більш землі. Сергіївську сільську раду очолював Підгорний Кирило Микитович<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.solon-rn.dp.gov.ua/OBLADM/solon_rda.nsf/docs/9E74F2D678035A33C2257DA20050481F?opendocument&PrintForm|title=Солонянський район / Новини / Cимвол бойової доблесті|website=www.solon-rn.dp.gov.ua|accessdate=2017-05-14}}</ref>. Спочатку організовували [[Товариство спільного обробітку землі|ТСОЗ]]<nowiki/>и (скорочено СОЗ), а потім - [[колгосп]] "Добробут", землі десь 3000 га. Техніки не було, лише коні та воли..
 
До війни у селі було електричне світло, [[телефон]], [[радіо]], а за час [[Окупація|окупації]] німецькі солдати поспилювали електричні та радіофікаційні стовпи на дрова, залишився тільки дріт. Німці та поліцаї панували в селі: забирали [[Худоба|худобу]], [[Курка|курей]], [[молоко]], цькували на дітей собак ([[Вівчарка|вівчарок]]). Школа була закрита.Учитель, Буштрук Юхим Климович, пішов на фронт влітку 1941 року<ref name=":1">{{Cite web|url=http://solone01.ucoz.ru/File_Of_Dok/Stovpovsky.pdf|title=Спогади|last=Стовповський Іван Тихонович|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
У 20-х роках землю виділяли на їдока, чим більш дітей, тим більш землі. Сергіївську сільську раду очолював Підгорний Кирило Микитович<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.solon-rn.dp.gov.ua/OBLADM/solon_rda.nsf/docs/9E74F2D678035A33C2257DA20050481F?opendocument&PrintForm|title=Солонянський район / Новини / Cимвол бойової доблесті|website=www.solon-rn.dp.gov.ua|accessdate=2017-05-14}}</ref>. Спочатку організовували [[Товариство спільного обробітку землі|ТСОЗ]]<nowiki/>и (скорочено СОЗ), а потім - [[колгосп]] "Добробут", землі десь 3000 га. Техніки не було, лише коні та воли. В селі провели електричне світло, [[телефон]], [[радіо|радіо.]]
В ніч з 28 на 29 листопада 1943 року чотири установки «<nowiki/>[[Катюша (реактивна установка)|Катюш]]<nowiki/>», які були розташовані в районі кладовища села [[Панькове|Дніпрельстан]], провели [[Артилерійський постріл|артобстріл]] Сергіївки в місцях розташування німецьких військ.Після цього село було звільнене<ref name=":0" />.
 
ДоНімці війнизайшли у селісело булов електричнесерпні світло,1941 [[телефон]], [[радіо]]року, а за час [[Окупація|окупації]] німецькі солдати поспилювали електричні та радіофікаційні стовпи на дрова, залишився тільки дріт. Німці та поліцаї панували в селі: забирали [[Худоба|худобу]], [[Курка|курей]], [[молоко]], цькували на дітей собак ([[Вівчарка|вівчарок]]). Школа була закрита.Учитель, Буштрук Юхим Климович, пішов на фронт влітку 1941 року<ref name=":1">{{Cite web|url=http://solone01.ucoz.ru/File_Of_Dok/Stovpovsky.pdf|title=Спогади|last=Стовповський Іван Тихонович|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
В ніч з 28 на 29 листопада 1943 року чотири установки «<nowiki/>[[Катюша (реактивна установка)|Катюш]]<nowiki/>», які були розташовані в районі кладовища села [[Панькове|Дніпрельстан]], провели [[Артилерійський постріл|артобстріл]] Сергіївки в місцях розташування німецьких військ. Після цього село було звільнене<ref name=":0" />.
 
 
 
У 1944 році школа була відбудована, в одній кімнаті навчались діти із різницею у віці в 4 – 5 років<ref name=":1" />.
 
Учасники німецько-радянської війни, які загинули:
 
Підгорний Григорій Пилипович, Підгорний ЯкІв Іванович (1924 рн), Підгорний Ничипір, Харченко Максим Макарович (1908 рн), Буштрук Микола Григорович (1924 рн), Буштрук Іван Петрович (1903 рн), Буштрук Григорій Климович (1901 рн), Буштрук Сергій Кузьмович (1915 рн), Проценко Федір Панасович (1926 рн)
 
Післявоєнні роки були тяжкими, люди голодували. В [[1947 Ісо-Хейккіля|1947]] році пухнули від голоду. Селяни їли [[Лобода|лободу]], товкли [[курай]] і пекли з цього «борошна» «млинці»; не гидували ніякою живністю - задля виживання їли й [[Ховрах|ховрахів]]<ref name=":1" />.
Рядок 65 ⟶ 75:
У 1952 році колгосп "Добробут" об'єднали з [[Дніпрельстан (Солонянський район)|Дніпрельстаном]] та створили колгосп ім. Кірова, де вже був машини [[ЗІС-5|ЗИС-5]] та [[ГАЗ-51]] три трактори, Шофери - Коваленко, Стовповський П.К., Черниш П.А. Колгосп Кірова був передовий в районі, контора знаходилася в будинку Тихона Стовповського, у кутку висів прапор. Голова колгоспу - Тугайбей Микола Савелійович. Працювали дві [[Рільництво|рільничі]] бригади, (бригадири - Поплавський Терентій Федорович та Поплавський Костянтин Федорович), будівельна. (бригадир Стовповський Тихон Семенович) та кормозаготівельна. Бригади та ланки змагалися між собою. Передові ланкові - Семесенко Феня Сидорівна, Кисла Марія Юхимівна. У 1956 році за рішенням загальних зборів трудівників, господарство було приєднано до іншого колгоспу – «Заповіт Леніна». В ньому працювали також жителі [[Панькове|Дніпрельстану]], [[Червонокам'яне|Червогокам’яного]], [[Кам'яне (Солонянський район)|Кам'яного]] (Нового Світу), [[Новоселівка (Солонянський район)|Новоселівки]]. Цим господарством керували Носков Федір Максимович. Д.Г.Гречко, П.Д.Говоруха, Г.І.Романченко, Д.О.Сокуренко, Ф.Ф.Тупицький, М.С.Риков, І.Г.Лисенко, М.Д.Майстренко, М.Г.Магомедов, С.В.Ярошенко, В.І.Бондар, А.О.Радчук, Г.Б.Амірханян<ref name=":0" />. Збудували клуб, контору, ферми, механізовані токи. Селяни почали отримувати замість [[Трудодень|трудоднів]] гроші.
 
У 1960 році за кожен місяць колгосп утримував із заробітку селянина 33%, а в кінці року за умови виконання плану заготівок ці 33 % поверталиповертались колгоспникам.
 
Сергіївчани на протязі 3-4-5 поколінь від засновників села не підвели своїх дідів, вони чесно працювали у всіх галузях народного господарства, служили у Збройних Силах, здобували освіту у вищих навчальних закладах:
 
[[Пілот|пілоти]] - полковник Коваленко Павло Ісакович, Палій Олександр Іванович, Поплавський Юрій Олександрович,
 
гірничі інженери - Підгорний Олександр Ничіпорович, Лисенко Олександр Єгорович, Черниш Григорій Іванович,
 
науковець Будник Олександр Григорович,
 
інженери-будівельники Палій Галина Гавриловна, Палій Василь Гаврилович,
 
медичні працівники - Ребець Людмила Михайлівна, Стовповська Катерина Тихонівна, Кудлач Аліна Михайлівна,
 
інженер-механік - Буштрук Віктор Кирилович
 
економіст - Буштрук Галина Семенівна
 
інженери-електрики - Стовповський Григорій Тихонович, Буштрук Валентин Ничіпорович.
 
вчителі - Підгорний Василь Сафронович, Буштрук Валентина Нестерівна, Корж Ніна Євстратівна. Ребець Галина Дмитрівна, Буштрук Юхим Климович, Ребець Тіна Митрофанівна, Костогриз Любов Платонівна, Стовповська Надія Вакулівна, Заруденська Раїса Йосипівна, Поплавська Катерина Федорівна, Сабодаш Григорій Якович. Сабодаш Марія Самійлійвна та інші,
 
== Інтернет-посилання ==