Сергіївка (Дніпровський район): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53:
У [[1925]] році до Сергіївської сільради відносилися с. Серегівка (155 дворів, 793 мешканців (373 человіка та 420 жінок), 1526 десятин землі) та хутір [[Вишневе (Солонянський район)|Вишневий]] (30 дворів, 148 мешканців (74 человіка та 74 жінки), 276 десятин землі)<ref>Описание населенных мест Екатеринославской губернии на 1 января 1925 года. Издание губисполкома</ref>.
У 20-х роках землю виділяли на їдока, чим більш дітей, тим більш землі. Сергіївську сільську раду очолював Підгорний Кирило Микитович<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.solon-rn.dp.gov.ua/OBLADM/solon_rda.nsf/docs/9E74F2D678035A33C2257DA20050481F?opendocument&PrintForm|title=Солонянський район / Новини / Cимвол бойової доблесті|website=www.solon-rn.dp.gov.ua|accessdate=2017-05-14}}</ref>. Спочатку організовували [[Товариство спільного обробітку землі|ТСОЗ]]<nowiki/>и (скорочено СОЗ), а потім - [[колгосп]] "Добробут", землі десь 3000 га. Техніки не було, лише коні та воли..
До війни у селі було електричне світло, [[телефон]], [[радіо]], а за час [[Окупація|окупації]] німецькі солдати поспилювали електричні та радіофікаційні стовпи на дрова, залишився тільки дріт. Німці та поліцаї панували в селі: забирали [[Худоба|худобу]], [[Курка|курей]], [[молоко]], цькували на дітей собак ([[Вівчарка|вівчарок]]). Школа була закрита.Учитель, Буштрук Юхим Климович, пішов на фронт влітку 1941 року<ref name=":1">{{Cite web|url=http://solone01.ucoz.ru/File_Of_Dok/Stovpovsky.pdf|title=Спогади|last=Стовповський Іван Тихонович|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
Рядок 63:
Післявоєнні роки були тяжкими, люди голодували. В [[1947 Ісо-Хейккіля|1947]] році пухнули від голоду. Селяни їли [[Лобода|лободу]], товкли [[курай]] і пекли з цього «борошна» «млинці»; не гидували ніякою живністю - задля виживання їли й [[Ховрах|ховрахів]]<ref name=":1" />.
У 1952 році колгосп "Добробут" об'єднали з [[Дніпрельстан (Солонянський район)|Дніпрельстаном]] та створили колгосп ім. Кірова, де вже був машини [[ЗІС-5|ЗИС-5]] та [[ГАЗ-51]] три трактори, Шофери - Коваленко, Стовповський П.К., Черниш П.А. Колгосп Кірова був передовий в районі, контора знаходилася в будинку Тихона Стовповського, у кутку висів прапор. Голова колгоспу - Тугайбей Микола Савелійович. Працювали дві [[Рільництво|рільничі]] бригади, (бригадири - Поплавський Терентій Федорович та Поплавський Костянтин Федорович), будівельна. (бригадир Стовповський Тихон Семенович) та кормозаготівельна. Бригади та ланки змагалися між собою. Передові ланкові - Семесенко Феня Сидорівна, Кисла Марія Юхимівна. У 1956 році за рішенням загальних зборів трудівників, господарство було приєднано до іншого колгоспу – «Заповіт Леніна». В ньому працювали також жителі [[Панькове|Дніпрельстану]], [[Червонокам'яне|Червогокам’яного]], [[Кам'яне (Солонянський район)|Кам'яного]] (Нового Світу), [[Новоселівка (Солонянський район)|Новоселівки]]. Цим господарством керували Носков Федір Максимович. Д.Г.Гречко, П.Д.Говоруха, Г.І.Романченко, Д.О.Сокуренко, Ф.Ф.Тупицький, М.С.Риков, І.Г.Лисенко, М.Д.Майстренко, М.Г.Магомедов, С.В.Ярошенко, В.І.Бондар, А.О.Радчук, Г.Б.Амірханян<ref name=":0" />. Збудували клуб, контору, ферми, механізовані токи. Селяни почали отримувати замість [[Трудодень|трудоднів]] гроші.
У 1960 році за кожен місяць колгосп утримував із заробітку селянина 33%, а в кінці року за умови виконання плану заготівок ці 33 % повертали колгоспникам.
== Інтернет-посилання ==
| |||