Хорольський повіт: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Madvin (обговорення | внесок) джерела |
Немає опису редагування |
||
Рядок 19:
|після = [[Хорольський район]]
}}
'''Хоро́льський пові́т''' — історична [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Російська імперія|Російської імперії]] серед українських земель, утворена [[1781]] року у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]].
== Історія ==
[[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], від [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], від [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходився у [[південь|південній]] її частині. Повітове [[місто]] — [[Хорол (місто)|Хорол]].
[[Файл:Хорольський повіт 1821.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Хорольський повіт Полтавської губернії на карті 1821 року]]
За даними [[1787]] року територія Хорольського повіту становила {{Comment|250 625|~273 808 га}} [[Десятина (одиниця площі)|десятин]], містечок — 3, [[село|сіл]] — 36, невеликих сіл і [[хутір|хуторів]] — 127, дворів — 10228, млинів — 71, [[Церква (храм)|церков]] — 46, [[населення]] 36635 душ чоловічої статі. За [[Перепис населення Російської імперії 1897 року|переписом]] [[1897]] року у повіті налічувалося 174 тисячі чоловік (60 чоловік на квадратну версту). Багато селян ходили на заробітки у інші губернії. Всього сільських населених пунктів — 696, сільських общин — 229, 1 місто, 8 містечок, дворів 24993, сільського населення — 157946. Через повіт проходила лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]] (зараз [[Південна залізниця|Південна]]).
== Географія ==
Поверхня повіту була частково горбиста, частково рівнинна, мала різко виражений степовий характер.
Через територію повіту протікало понад 20 [[річка|річок]], серед інших [[Сула (притока Дніпра)|Сула]] та [[Хорол (річка)|Хорол]].
За переписом [[1888]] року князі Кантакузен, [[Капністи|І. І. Капніст]], М. П. Позен і А. П. Родзянко, Хорольського повіту володіли кінними заводами (верхові и упряжні).
За даними на [[1900]] рік найбільша довжина повіту в напрямі із [[захід|заходу]] на [[схід]] — 83 [[верста|версти]], найбільша ширин з [[північ|півночі]] на [[південь]] — 55 верст. Повітове місто лежить ближче до північного кордону. Північно-західний і західний кордон повіту складає річка Сула, приток [[Дніпро (річка)|Дніпра]], долина якої має 35-40 сажнів висоти над рівнем моря.
Рухаючись звідси на північ, ми зустрічаємо спочатку першу надлугову терасу з абсолютною висотою 40-50 сажнів, яка займає Західну і Південно-Західну частину повіту; біля с. Семенівки і залізничної ст. Веселий Поділ вона зливається з долиною річки Хорол такої ж висоти. Водоподіл між рр. Сулою і Хоролом, який займає решту Західної частини повіту і має біля ст. Ромодан до 70 сажнів абсолютної висоти, знижується в Південному напрямку до 50 сажнів і зливається із Західною низиною. Східна половина повіту пересікається долинами р. Хорола, що робить на її протязі великий закрут при зміні напряму біля с. Тройняково із Північного Сходу — Південний Захід на Північний Захід — Південний Схід і р. Псел, в який впадає Хорол. Долини цих річок мають висоту від 34 до 43 сажнів, а простори обмежені ними, висоту в 60 сажнів і вище. При такій будові поверхні повіту, крім заплавних (наносних) ґрунтів в долинах річок Сули, Хорола і Псла, Східна неширока смуга повіту, розташована по лівому березі Псла, зайнята піщаним ґрунтом, решта простору — чорноземом, більша частина якого, за класифікацією проф. Докучаєва, відноситься до горового; тільки спуски на Сході до долини р. Псел і на Заході до долини Хорола представляють долинний чорнозем.
Ліси займають 2,7 % площі повіту, сінокісні угіддя до 17 %; більше 75 % (а із садибами — до 80 %) площі знаходиться під оброблюваними полями. Загальна площа повіту, за вимірюваннями Стрельбицького — 303 052 десятини, а за точнішими даними межових планів, складених у 70-80-х роках XIX століття, 296 230 десятин, або 2843,8 кв. верст. При населенні в 181 219 душ (а за винятком міста — 172 020) на 1 жителя приходиться по 1,6 десятини, або по 63,7 жителя на 1 кв. версту. Землеволодінь в Хорольському повіті (за даними на 1898 р.): приватним власникам належало 136020 десятин, сільським товариствам козаків і козакам — 100018, селянам — 45266, решта — церквам, місту та іншим установам.
== Господарство ==
Рядок 44:
Усіх населених пунктів в повіті 773; з них 1 місто, 8 містечок, 47 сіл, 58 малих сіл і 659 хуторів; в останніх живуть в основному козаки. Як козаки, так і селяни за національністю — малороси, за віросповіданням — православні; (іноземців (євреїв та ін.) в Хорольському повіті в порівнянні дуже мало. Природний приріст населення, за даними про число народжених і померлих за наступні роки, становить 2,1 % в рік; дійсний приріст значно менший оскільки з Хорольського повіту в останні роки йде сильне переселення в Сибір, Амурську область і Південно-Уссурійський край. Число тих, що переселяються поступово зростає: з Хорольського повіту за п'ятиліття з 1877 по 1881 р., виселилося 987 д., з 1882 по 1886 р. — 3082, з 1887 по 1891 р. — 1085, з 1892 по 1896 р. — 11073, за 4-річчя з 1897 до 1900 р., коли з нагоди війни з Китаєм переселення було припинено — 6799. Незважаючи на виселення, із збільшенням населення продажні ціни на землю підіймаються: 1 дес. землі в Хорольському повіті коштує в 230—250 р. Головне заняття жителів Хорольського повіту — землеробство; ремісників різного роду в місті і повіті за переписами 1898 і 1900 рр. налічено 4437; з них кустарів 106. Ткачів 1189, шевців 694, кравців 620, теслярів 385, бондарів 261.
Торгівля розвинена мало: купецьких документів в 1898 р. було узято по місту і повіту: 1 гільдії — 5, 2-й — 270, приказницьких свідоцтв — 80, на дріб'язковий торг — 649, на рознесення — 4. Крупна вивізна торгівля головним чином хлібна: із станції Хорол було відправлено в 1898 р. 720 тис. пд., у 1899 р. — 630 тис. пд. хліби в зерні; із ст. Веселий Поділ в 1898 р. 774 тис., в 1899 р. — 961 тис. пд. Промислових свідоцтв в 1899 р. було узяте 44. Заводських парових казанів (головним чином на шкіряних заводах) працювало в 1899 р. 13, а всіх (тобто із землеробськими) — 73. 5 винокур. заводів, що викурили в 1899—1900 р. 4518574 град. спирту.
Тютюнництво розвинене слабо: у 1899 р. налічувалося 3718 плантацій, площею в 11 десятин. Бюджет Хорольського земства, повіту, на 1900 р. — 152611 крб. Земські витрати: на медицину 44494 руб., народна освіта в 43113 руб., земське управління в 13103 руб., економічні заходи 16620 руб. Всієї оподатковуваної землі числилося 282218 десятин; повітовий земський поземний збір становив 35 копійок з десятини; губернський — 22,5 коп. Збір з лісів і земель становить 71 %, з фабрик і промислових закладів — 13,2 %, з житлових будинків в повіті — 11,4 %, з міського нерухомого майна — 4,4 %. Земство містить 6 медичних дільниць, при 7 лікарях; у сільських лікарнях лікарською допомогою користувалися 723 ліжкових хворих і 68225 амбулаторних у лікарів і 148988 у фельдшерів. Склад землеробських знарядь, машин і насіння за своїми оборотами (продав на суму 89405 крб.) займає друге місце в губернії. Шкіл земських в 1890 р. було 52, в 1899 р. — 82; на земські засоби міститься особливий інспектор нар. училищ.
За числом земських початкових шкіл Хорольський повіт займає перше місце в губернії: 1 школа припадає на 2220 душ населення і на 35 кв. верст, тоді як, наприклад, в Переяславському. — на 4215 жителів і 72 кв. верст. Тих, що навчають в 1899 р. було 57 законовчителів, 38 вчителів і 71 вчителька, що вчаться — 5841 (4982 хлопчиків і 859 дівчаток); закінчило курс 711, вибуло до закінчення курсу 1194. Витрат на початкові сільські, а також міністерські, міські, приходські і інших найменувань нижчі училища всього було 56846 крб. Із земських засобів на школи початкові, а також професійні, ремісничі і майстрові, витрачено цього року 58115 крб.
== Адміністративний поділ ==
У 1918 році згідно з адміністративно-територіальним поділом [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] частково входив до [[Полтавщина (УНР)|Землі Полтавщина]] із земським центром у [[Полтава|Полтаві]].
1920—1922 у складі [[Кременчуцька губернія|Кременчуцької губернії]]<ref>[[s:ru:Декрет ВУЦИК от 15.08.1920 Об образовании Кременчугской губернии|Декрет ВУЦВК № 463 від 30 липня 1920 «Об образовании Кременчугской губернии»]]{{ref-ru}}</ref>
Рядок 63:
* [[Білоцерківська волость (Хорольський повіт)|Білоцерківська]]
* [[Горошинська волость|Горошинська]]
* [[Єньківська волость|Єньківська]]
* [[Заїчинська волость|Заїчинська]]
* [[Зубанівська волость|Зубанівська]]
* [[Калениківська волость|Калениківська]]
* [[Клепачівська волость|Клепачівська]]
* [[Криворудська волость|Криворудська]]
* [[Новоаврамівська волость|Новоаврамівська]]
* [[Оболонянська волость|Оболонянська]]
* [[Остапівська волость (Хорольський повіт)|Остапівська]]
* [[Покровсько-Багацька волость|Покровсько-Багацька]]
* [[Родионівська волость|Родионівська]]
* [[Рокитянська волость (Хорольський повіт)|Рокитянська]]
* [[Семенівська волость (Хорольський повіт)|Семенівська]]
* [[Хорольська волость|Хорольська]]
Рядок 80:
Повіт розформовано [[7 березня]] [[1923]] року з утворенням округів.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
Рядок 95 ⟶ 98:
[[Категорія:Кременчуцька губернія]]
[[Категорія:Полтавщина (УНР)]]
[[Категорія:1781 в Україні]]
| |||