Рівняння Максвелла: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Історична довідка: Додав пропущену букву Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
вікіфікація |
||
Рядок 75:
Згідно з легендою, приступаючи до роботи над створенням загальної теорії електромагнітних явищ, [[Джеймс Клерк Максвелл]] вирішив, що читатиме тільки експериментальні роботи. При виведенні своїх рівнянь він опирався на [[закон Кулона]], який визначав силу взаємодії між зарядами, [[закон Ампера]], що визначав силу взаємодії між струмами, закон електромагнітної індукції Фарадея, відсутність експериментальних даних, що вказували б на існування [[магнітний монополь|магнітного монополя]] та математичний апарат, розвинутий при вивченні явищ в області [[механіка|механіки]] й [[гідродинаміка|гідродинаміки]].
Електричне та магнітні поля Максвелл уявляв собі, як механічні збурення певного середовища — [[Ефір (фізика)|ефір]]у. В [[1820 рік у науці|1820 році]] [[Ганс Крістіан Ерстед]] [[Дослід Ерстеда|виявив]]<ref>[[Ерстед Ганс Крістіан|Ерстед Г. К.]] «Досліди, які стосуються дій електричного незвязку на магнітну стрілу», в кн. Ампер A.M.: Електродинаміка, сторінка=433-439</ref>, що проходячи через дріт [[Гальванічний елемент|гальванічний]] струм, змушує відхилятися магнітну стрілку компаса. Таке відкриття притягло широку уваги вчених того часу. В тому ж 1820 році [[Жан Батіст Біо |Біо]] та [[Фелікс Савар |Савар]] експериментально знайшли вираз<ref>[[Біо Жан Батіст|J.-B. Biot]] and [[Савар Фелікс|F. Savart]], [http://www.ampere.cnrs.fr/ice/ice_page_detail.php?lang=fr&type=text&bdd=ampere&table=ampere_text&bookId=7&typeofbookDes=Textessci&pageOrder=71&facsimile=off&search=no Note sur le Magnétisme de la pile de Volta]. — Annales Chim. Phys. — vol. 15. — pp. 222—223 (1820)</ref> для магнітної індукції, яка виникає ([[Закон Біо-Савара-Лапласа]]), і [[Андре-Марі Ампер]] виявив, що [[Закон Ампера|взаємозв'язок]] на відстані з'являється також між двома дротами, через які проходить струм. Ампер увів термін «[[Електродинаміка|електродинамічний]]» і висунув гіпотезу, що природний магнетизм пов'язаний з існуванням в магніті кільцевих струмів<ref>Книга: Маріо Льоцці: Історія фізики, сторінки=253-257</ref>.
[[Джеймс Клерк Максвелл|Максвелл]] вперше опублікував свої рівняння в [[1861]] році. В [[1864]] побачила світ інша його праця, в якій рівнянь було вісім, оскільки вони
включали інші закони, які зараз не заведено включати в число рівнянь Максвелла. В [[1884]] [[Гевісайд]] при допомозі [[Джозая Віллард Гіббз|Гіббс]]а вибрали першу систему 4-х рівнянь і переписали її у векторній формі, близькій до сучасної.
Вплив струму на магніт, виявлений Ерстедом, призвело [[Майкл Фарадей | Майкла Фарадея]] до ідеї про те, що повинен існувати зворотний вплив магніту на струми. Після тривалих експериментів, в [[1831 рік у науці | 1831 році]], Фарадей відкрив, що магніт, який переміщається біля провідника, породжує в провіднику [[електричний струм]]. Це явище було названо [[Електромагнітна індукція | електромагнітною індукцією]]. Фарадей ввів поняття «поля сил» — деякого середовища, що знаходиться між [[Електричний заряд | зарядами]] і [[Електричний струм | струмами]]. Його міркування мали якісний характер, однак вони зробили величезний вплив на дослідження Максвелла.
Рядок 89:
вважалося, що рівняння справедливі лише в одній системі координат — тій, що зв'язана з непорушним ефіром.
У [[1887]] році [[Джозеф Лармор|Лармор]] знайшов перетворення, при яких рівняння Максвелла не змінюють вигляду при переході від одної неінерційної системи координат до іншої. Ці перетворення були названі [[перетворення Лоренца|перетвореннями Лоренца]] (Лоренц отримав їх у наближеному вигляді трошки раніше). Саме ці перетворення [[Ейнштейн]] поклав в основу [[спеціальна теорія відносності|спеціальної теорії відносності]], яка відмовилася від ідеї про існування ефіру. Після цього рівняння Максвелла набули статусу універсального закону природи, справедливого в будь-якій системі координат. Проте їхня інтерпретація докорінно відрізняється від ідей, на яких Максвелл ґрунтував свій вивід.
== Таблиця рівнянь у СІ ==
| |||