Сессю: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Alex K (обговорення | внесок) Нова сторінка: {{в роботі}} {{Картка:Особа | ім'я =Сессю<br />雪舟 | жінка = | місце_проживання = {{JPN}} | інші_імена = | з... |
Alex K (обговорення | внесок) |
||
Рядок 19:
== Короткі відомості ==
Сессю народився у [[1420]] році у містечку Акахама [[провінція Біттю|провінції Біттю]]<ref>Сучасне місто [[Содзя, Окаяма|Содзя]] [[префектура Окаяма|префектури Окаяма]].</ref>. У малому віці його віддали на виховання до [[кіото|столичного]] монастиря секти Дзен, [[Сьококудзі]], під нагляд настоятеля [[Сюнрін Сюто|Сюнріна Сюто]]. В обителі окрім опановування буддизму, Сессю, ймовріно, вивчав мистецтво малювання від ченця [[Сюбун|Сюбуна]].
У [[1462]] році художник обрав собі [[псевдонім]] «Сессю» — «сніжний корабель» — на честь псевдоніма улюбленого китайського ченця-художника [[династія Юань|династії Юань]] ЧуШи Фаньчі, і у [[1464]] році полишив столицю. Він оселився у місті [[Ямаґуті, Ямаґуті|Ямаґуті]] в [[провінція Суо|провінції Суо]], резиденції наймогутнішого володаря [[Західна Японія|Західної Японії]] [[Оуті Норіхіро]]. Останній був меценатом, взяв Сессю під свою опіку і надав йому художню студію Ункокуан<ref>Японською: 雲谷庵, «Дім хмарної долини».</ref>. [[Рід Оуті]] перебував у тісних контактах з китайською [[династія Мін|династією Мін]], тому художник планував переправитись на навчання в улюблений ним [[Китай]] за допомоги цього роду.
Рядок 25:
У [[1467]] році, у віці 48-ми років, Сессю вдалося потрапити до китайського порту [[Нінпо]] на японському кораблі «Терамару», а звідти добратися до китайської столиці — [[Пекін]]у. Перебуваючи закордоном, він навчався у відомих художників таких як [[Чан Ю Шен]], [[Лі Цзай]], [[Гао Янь Гуй]], а також вивчав місцеві пейзажі і природний світ Китаю. За наказом китайського імператора Сессю було дорученно розмалювати Залу Церемоній імператорського палацу, що принесло художнику всекитайське визнання. Поряд з цим, Сессьо здобув собі славу як чернець секти Дзен і отримав від місцевих монахів гори Тяньтоншань високий дзенський титул «першого ризника Тяньтону» <ref>Японською: 四明天童第一座.</ref>. В подальшому художник дуже пишався цим і підписував свої твори з цією титулатурою.
У [[1469]] році Сессю повернувся до Японії, де вповні проявив знання і навички, отримані під час перебування Китаї. Пам'яткою його стажування є картина «Гори і води пір року»<ref>Японською: 四季山水図.</ref>, що зберігається у [[Токійський Націоналтний Музей|Токійському Національному Музеї]].
У 1470-х років Сессю подорожував про різних краях Японського архіпелагу, роблячи замальовки місцевих пейзажів. У [[1476]] році він перебував у місті [[Оїта, Оїта|Оїта]] на [[Кюсю]], де відкрив студію Тенкайто-гаро<ref>Японською: 天開図画楼.</ref> і написав картину «Водоспад Тінда»<ref>Японською: 鎮田瀑図. Зберіглась лише копія.</ref>. Згодом Сессю побував у провінціях [[провінція Міно|Міно]] та [[провінція Дева|Дева]], в яких намалював роботу «Гірський храм»<ref>Японською: 山寺図. Зберіглась лише копія.</ref>.
На схилі життя Сессю створив багато картин, які вважаються шедеврами японського середньовіного образотворчого мистецтва. У [[1486]] році, у віці 67 років, художник намалював «Гори і води пір року», так званий довгий сувій «Гір і вод»<ref>Японською: 四季山水図（山水長巻）.</ref>, що зберігається у місті [[Хофу, Ямаґуті|Хофу]] [[префектура Ямаґуті|префектури Ямаґуті]] і вважається [[Національні скарби Японії|Національним скарбом Японії]]. Згодом, у [[1495]] році він написав «Гори і води розбитої туші»<ref>Японською: 破墨山水図.</ref>, яку подарував своєму учневі [[Соен]]у в якості випускного посвідчення власної школи. У [[1496]] році Сессю створив монументальний твір «Хуей Ке відрізає коліно»<ref>Японською: 慧可断臂図. Сюжет картини пов'язаний з китайським дзенівським ченцем Хуей Ке, який прохав наставника [[Бодхідхарма|Бодхідхарму]] зробити його своїм учнем. Коли наставник відмовив, чернець відрізав собі коліно в знак своєї рішучості. Врешті-решт зворушений Бодхідхарма дозволив Хуеєю бути його учнем. Вираз «Хуей Ке відрізає коліно» є виразом рішучості в китайській і японській мові.</ref>, а у [[1501]] картину "[[Аманохасідате]]"<ref>Японською: 天橋立図.</ref>. Обидва шедеври зберігаються у [[Кіотський Національний Музей|Кіотському Національному Музеї]].
== Примітки ==
| |||