Галицький сейм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 22:
«[[Весна народів]]», яка прокотилася [[Австрійська імперія|Австрійською імперією]] в 1848—1849 роках, спричинила створення нових конституцій для народів, які жили на території монархії. У конституціях були статті про скликання провінційних сеймів на засадах виборчого права, проте цісарський патент від 31 грудня 1851 призупинив чинність конституції.
Поразка [[Австрійська імперія|Австрії]] у війні з [[П'ємонт]]ом і [[Франція|Францією]] 1859 року, внаслідок чого було втрачено більшість володінь у північній Італії, похитнула авторитет монарха Франца-Йосифа I як усередині імперії, так і за її межами. Щоб задобрити опозицію та національні рухи всередині держави імператор Франц-Йосиф I своїм дипломом від 20 жовтня 1860 року оголосив про відновлення конституції, скликання загальнодержавного парламенту та провінційних сеймів. У неугорській частині імперії права на власні сейми отримали 17 земель. Серед українських територій, окрім [[Галичина|Галичини]], власний сейм отримала [[Буковина]]. 26 лютого 1861 року цісар санкціонував новий проєкт конституції,
== Вибори ==
| |||