Галицький сейм: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 22:
«[[Весна народів]]», яка прокотилася [[Австрійська імперія|Австрійською імперією]] в 1848—1849 роках, спричинила створення нових конституцій для народів, які жили на території монархії. У конституціях були статті про скликання провінційних сеймів на засадах виборчого права, проте цісарський патент від 31 грудня 1851 призупинив чинність конституції.
 
Поразка [[Австрійська імперія|Австрії]] у війні з [[П'ємонт]]ом і [[Франція|Францією]] 1859 року, внаслідок чого було втрачено більшість володінь у північній Італії, похитнула авторитет монарха Франца-Йосифа I як усередині імперії, так і за її межами. Щоб задобрити опозицію та національні рухи всередині держави імператор Франц-Йосиф I своїм дипломом від 20 жовтня 1860 року оголосив про відновлення конституції, скликання загальнодержавного парламенту та провінційних сеймів. У неугорській частині імперії права на власні сейми отримали 17 земель. Серед українських територій, окрім [[Галичина|Галичини]], власний сейм отримала [[Буковина]]. 26 лютого 1861 року цісар санкціонував новий проєкт конституції, (відомий під назвою «лютневого патенту», який надавав сеймам ще ширші повноваження, ніж попередній проєкт. Правові підстави функціонування Галицького сейму регулював додаток до лютневого патенту № ІІ, літера «о».<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму…&nbsp;— С. 10.</ref>
 
== Вибори ==