Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
1) стаття про кирилізацію, а не українізацію. 2) прибрав брехню, бо жодна щ систем не є домінуючою |
||
Рядок 1:
{{Японська писемність}}
'''
=== Поліванов (1930) ===
Система транслітерації [[Поліванов Євгеній Дмитрович|Євгенія Поліванова]] ([[1930]]) для [[російська мова|російської мови]]. Розроблена [[1917]] року, переглянута 1930 року<ref>Поливанов Е. Д., Плетнер О. В. ''Грамматика японского разговорного языка'' (Труды Моск. ин-та востоковедения им. Н. Н. Нариманова, XIV). — Москва: 1930.</ref>. Була офіційною в академічних виданнях [[СРСР]]. Після розвалу СРСР залишалася найуживанішою системою в [[Росія|Росії]]. Перекладні варіанти використовувалися в академічних виданнях в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]].
{{Поліванов 1930}}
▲== Різні українські системи ==
1) は /ha/, へ /he/ записуються як ''ва'', ''э'', коли використовуються як граматичні частки (відмінкові суфікси):
: 母は国へ帰る ''хаха '''ва''' куни '''э''' каэру'' (мати повертається на вкраїну){{уточнити}}
2) Після голосних い /і/ записується як ''й'':
: 臭い ''ніо'''й''''' (запах)
3) Перед голосними знак ん /ɴ/ записується як ''нъ'':
: 純一 ''Дзю'''нъ'''ити''
: 真一 ''Си'''нъ'''ити''
4) Перед ''б'', ''п'', ''м'' знак ん /ɴ/ записується як ''м'':
: 本間 ''Хо'''мм'''а''
<!--
# う (''у'') після «''о''» або «''ё''» або складу, що закінчується на «''-о''», «''-ё''», «''-у''» і «''-ю''» часто означає подвоєння відповідного голосного, і в російській системі у звичайних текстах не позначається. У навчальних і професійних текстах довгота голосних звуків позначається двокрапкою (наприклад, きょうしつ ''кё: сицу'' — «аудиторія»).
# У деяких випадках い (''и'') і う (''у'') після голосних є початком наступного кореня слова і повинні записуватися звичайно. Наприклад слово しおいれ («сільничка») слід писати як ''сиоирэ'', а не ''сиойрэ'', тому що воно складається із двох коренів: しお ''сио'' («сіль») і いれ ''ирэ'' («вкладати, вставляти»).
# い (''и'') після звуку «''э''» часто позначає подовження цього голосного. Найчастіше записується як ''эй'' (''сэнсэй''), але в навчальних текстах може писатися як ''э:'' (''сэнсэ:''). -->
5) Подвоєння приголосного звуку, що позначається маленьким っ записується подвоєнням наступної літери. Винятком є сполучення っつ, що записуєтеся як ''тцу'':
: 一般 ''и'''пп'''ан'' (звичайний)
: 四つ ё'''тц'''у (чотири)
6) Узвичаєні японські слова записуються без змін
: 東京 ''Ток'''и'''о'' (а не ''Токё'')
: 横浜 ''Йоко'''г'''ама'' (а не ''Йокохама'')
: 円 '''''ие'''н'''а''''' (а не ''эн'')
: 寿司 ''су'''ши''''' (а не ''суси'')
: 芸者 ''гей'''ша''''' (а не ''гэйся'')
== Українські системи ==
=== Діброва-Одинець (1944) ===
Рядок 88 ⟶ 115:
==== 2014 ====
У [[2014]] році, після досліджень
{{Бондаренко 2014}}
=== Накадзава (2009) ===
Система транслітерації [[Накадзава Хідехіко|Накадзави Хідехіко]] (березень [[2009]]) для української мови<ref>中澤英彦. ニューエクスプレス ウクライナ語 [Українська мова. Діалоги]. — 東京: 白水社, 2009. — 頁18—19.</ref>. Створена на основі синтезу систем Поліванова і [[
{{Накадзава 2009}}
=== Рубель (2009) ===
Система транскрипції за [[Рубель Вадим Анатолійович|Вадимом Рубелем]] (листопад [[2009]]) для української мови<ref>Рубель В. А. Транскрибування японських слів засобами української мови: проблеми і пропозиції // Східний світ. — 2009. — № 4. — С. 151—156. </ref>. Розроблена на основі порівняння систем
{{Рубель 2009}}
=== Коваленко (2012) ===
Система японсько-української [[практична транскрипція|практичної транскрипції]] за
{{Коваленко 2012}}
Рядок 140 ⟶ 167:
== Порівняльна таблиця ==
{|
|-
!Риса
!Поліванов<br/>(1930)
!Діброва-Одинець<br/>(1944)
!Федоришин<br/>(1994)
Рядок 154 ⟶ 180:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі голосні]] /oː, uː/
| о:, у:
| оо, уу
| о:, у: / оо, уу
Рядок 163 ⟶ 190:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /іː/
| и:
| іі
| і: / іі
Рядок 172 ⟶ 200:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгий голосний]] /eː/
| эй
| еі
| ей
Рядок 181 ⟶ 210:
|-
!Дифтонги<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
| ай, ий, уй, эй, ой
| аі, іі, уі, еі, оі
| ай, ій, уй, ей, ой<br/>аї, ії, уї, еї, ої<ref>Якщо /i/ позначається окремим ієрогліфом.</ref>
Рядок 190 ⟶ 220:
|-
!На межі складу<br/>/a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/
| аи, ии, уи, эи, ои
| аі, іі, уі, еі, оі
| —<ref name="На практиці">Не передбачено; на практиці: аі (аї), іі, уі, еі, оі.</ref>
Рядок 199 ⟶ 230:
|-
!В кінці слова<br/>/ai, ii, ui, ei, oi/
| ай, ий, уй, эй, ой
| аі, іі, уі, еі, оі
| ай, ій, уй, ей, ой<br/>аї, ії, уї, еї, ої<ref>Якщо /i/ позначається окремим ієрогліфом.</ref>
Рядок 208 ⟶ 240:
|-
![[Глухість|Глухі голосні]] /i, u/
| и, у
| і, у
| і, у
Рядок 217 ⟶ 250:
|-
!Сполучення /ie/
| иэ
| іе
| іе
Рядок 226 ⟶ 260:
|-
!Сполучення /juː/
| ю:
| юу
| ю: / юу
Рядок 235 ⟶ 270:
|-
!Сполучення /ɴi/ んい
| нъи
| н'і / н-і
| н'і
Рядок 244 ⟶ 280:
|-
!Сполучення /ɴe/ んえ
| нъэ
| н'е / н-е
| н'е
Рядок 253 ⟶ 290:
|-
!Сполучення /ɴm, ɴb, ɴp/
| мм
| мм
| мм
Рядок 262 ⟶ 300:
|-
![[Довжина (фонетика)|Довгі приголосні]]
| подвоєння
| подвоєння
| подвоєння
Рядок 271 ⟶ 310:
|-
!っち
| тти
| ччі
| цці
Рядок 280 ⟶ 320:
|-
!っつ
| тцу
| ццу
| тцу / ццу
Рядок 289 ⟶ 330:
|-
! [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|Велярний]] [g]
| г
| ґ
| ґ
Рядок 298 ⟶ 340:
|-
! [[Шиплячі приголосні|Шиплячі]] [ɕ, d͡ʑ, t͡ɕ]
| с, дз, т
| ш, дж, ч
| с, дз, ц
Рядок 307 ⟶ 350:
|-
![[し]] [ɕi]
| си || ші || сі || сі / <span style='color: green'>ші</span> || ші || ші || ші || shi
|-
!しゃ [ɕa]
| ся || шя || ся || ся / <span style='color: green'>шя</span>|| шя || шя || шя || sha
|-
!しゅ [ɕu]
| сю || шю || сю || сю / <span style='color: green'>шю</span> || шю || шю || шю || shu
|-
!しょ [ɕo]
| сё || шо || сьо || сьо / <span style='color: green'>шьо</span> || шьо || шьо || шьо || sho
|-
!じ [d͡ʑi]
| дзи || дзі || дзі || дзі / <span style='color: green'>джі</span> || дзі || джі || джі || ji
|-
!じゃ [d͡ʑa]
| дзя || дзя || дзя || дзя / <span style='color: green'>джя</span> || дзя || джя || джя || ja
|-
!じゅ [d͡ʑu]
| дзю || дзю || дзю || дзю / <span style='color: green'>джю</span> || дзю || джю || джю || ju
|-
!じょ [d͡ʑo]
| дзё || дзьо || дзьо || дзьо / <span style='color: green'>джьо</span> || дзьо || джьо || джьо || jo
|-
!ち [t͡ɕi]
| ти || чі || ці || ті / <span style='color: green'>чі</span> || чі || чі || чі || chi
|-
!ちゃ [t͡ɕa]
| тя || чя || ця || тя / <span style='color: green'>чя</span> || чя || чя || чя || cha
|-
!ちゅ [t͡ɕu]
| тю || чю || цю || тю / <span style='color: green'>чю</span>|| чю || чу || чю || chu
|-
!ちょ [t͡ɕo]
| тё || чо || цьо || то / <span style='color: green'>чьо</span> || чьо || чо || чьо || cho
|}
=== Неузгодженості з
В усіх українських системах нехтуються правила чинного [[український правопис|українського правопису]]:
* 1) [[правило дев'ятки]] (§ 90<ref name="УП90">Український правопис. III. Правопис слів іншомовного походження.
Рядок 377 ⟶ 420:
== Примітки ==
{{reflist
== Джерела ==
* Поливанов Е. Г. ''Введение в языкознание для востоковедных вузов''. — М. 1928. {{ref-ru}}
* Поливанов Е. Г. ''Грамматика японского разговорного языка''. — М. 1930.
* [http://www.halcat.com/roomazi/doc/hep3.html Hepburn J.C., ''A Japanese-English and English-Japanese Dictionary'', Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886].
* Діброва А., Одинець В. ''Українсько-Ніппонський словник''. Під ред. Ясуда Сабуро. Харбин: видано заходами Української Національної кольонії м. Харбин, 1944.
* Федоришин М. [http://wwwsoc.nii.ac.jp/nkg/kokusai/2004/kyozaimokuroku.pdf Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція]. Львів: Львівська політехніка, 1994.
|