Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
=== [[Гірські льодовики]] ===
Є в Альпах, Гімалаях, на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі тощо. Характерна їх особливість — наявність чітко виражених областей живлення, тобто фірнових басейнів, у межах яких відбувається накопичення снігу та подальше його перетворення в фірн і лід. Розміри, форма і будова гірського льодовика визначаються формою його ложа, обсягами живлення і абляції та рухом льоду. Виділяють такі основні їх типи:
* Долинні або троги(нім. «трог» — корито)-це найбільші льодовики гірського типу, що формуються у високогірних частинах долин рікрічок.;
* Карові-льодовики кріслоподібних заглиблень, малої потужності без стоку;
* Висячі — це льодовики, що розташовуються в западинах на крутих гірських схилах, звідки витікають у вигляді коротких язиків, що висять над урвищами та періодично відколюються, ініціюючи лавини. Середні швидкості льодовиків долинного типу становлять: в [[Альпи|Альпах]] — 0,2 — 0,4; на [[Тянь-Шань|Тянь-Шані]]— 0,4 — 0,5; на [[Памір]]і— 0,6 — 0,8; в [[Гімалаї|Гімалаях]] — 2,0 — 3,5 м/добу.
* Найдовший гірськодолинний льодовик — Беринга. Він знаходиться в гірських районах Аляски. Його довжина 170 км.
 
* Великі льодовики Кавказу й Альп рухаються зі швидкістю до 150 м на рік. На Памірі ця швидкість досягає 1500 м уна рік чи більш 4 м за добу. Найбільша ж швидкість руху в льодовика Упернивік біля Гренландії — 38 м на добу чи близько 14 000 м за рік.
 
* Лід в Антарктиді місцями досягає в товщину 3,7 км. Якщо б він розтанув, рівень океану піднявся б на 55 м{{Джерело}}.