Відмінності між версіями «Львівська земля»

нема опису редагування
м (вилучена Категорія:Українські етнічні краї за допомогою HotCat)
[[Файл:Slav-7-8-obrez.png|міні|ліворуч|200пкс|Карта розселення слов'ян VII—VIII ст.]]
[[Файл:Great moravia svatopluk.png|міні|праворуч|200пкс|[[Великоморавія|Велика Моравія]] наприкінці ІХ ст.]]
Найдавніші державні структури слов'янських племен на території Львівської землі почали зароджуватись у VI ст. за доби легендарних братів [[Рус, Лях і Чех|Руса, Ляха, Чеха]]. Припускають, що у [[Стільсько]] неподалік міста [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаєва]] знаходився у VIII—IX ст. один з племінних центрів [[Білі хорвати|Білих хорватів]]. Не менш значним слов'янським поселенням цього ж періоду було [[Пліснесько]] неподалік [[Броди|Бродів]] — [[Олесько|Олеська]]. До середини IX ст. ці землі увійшли до [[Великоморавія|Великоморавської держави]], що розпалась після розгрому її війська 907 мадярськими племенами у битві біля [[Братислава|Братислави]]. Того ж 907 року [[хорвати]] брали участь у поході князя [[Олег Віщий|Олега]] на [[Константинополь]], можливо, шукаючи у нього захисту від агресивних кочових племен. Після розгрому мадярів 955 на ріцірічці Лех німецьким військом [[Імператор|імператора]] [[Оттон I Великий|Оттона І]] чеський князь Болеслав І Жорстокий приєднав [[Моравія|моравські землі]]. За правління його сина Болеслава ІІ Побожного Краківською землею лише у 986/89 роках заволодів польський князь [[Мешко I|Мєшко І]], то ж малоймовірно, що князь [[Володимир Святославич|Володимир І Великий]] у поході 981 зайняв землі [[Ляхи|ляхів]], адже [[Нестор-літописець|Нестор літописець]] писав, що у похід 992 він ходив проти хорватів. Можливо, ознакою примирення князя з місцевою аристократією були два шлюби князя (980—1015) з двома чешками, чиї імена невідомі. Також «Чеська хроніка» подавала 1086 східні кордони Празької [[Дієцезія|дієцезії]] по рікам [[Західний Буг|Буг]] і [[Стир]].
 
== [[Звенигородське князівство]] ==