Діодот I: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Venzz (обговорення | внесок) оформлення |
Venzz (обговорення | внесок) |
||
Рядок 32:
Діодот в монетному карбуванні спочатку оголосив своє відкладення заміною типу зворотного боку на золотих і срібних монетах, але зберіг при цьому в легенді ім'я Антіоха II і його титул. вважається, що час даного карбування Діодота відноситься до 255—250 років до н. е. Наступний крок Діодота вже означав його остаточний розрив навіть з номінальною залежністю від Селевкідів — розташування на монетах свого імені і прийняття царського титулу. Цей акт, ймовірно, пов'язаний зі смертю Антіоха II в 247 році до н. е. Втім ще до того, після поразки [[Андрагор]]а у війні з [[Аршак I (цар Парфії)|Аршаком]], очільником парф'ян, у 250 році до н. е. Діодот I оголосив себе царем.
З 245 року до н. е. Діодот I в союзі з [[Селевк II|Селевком II]], царем Сирії, починає війну проти Парфянської держави. Аршаку I, атакованому і з заходу, і зі сходу, було завдано поразки. В результаті Діодот I отримав від Селевкіда визнання права на царську гідність та пошлюбив доньку Антіоха II. Згодом отримує від грецької знаті епітет ''Сотер'', тобто «Рятівник». Також із коммеморативних монет греко-бактрійського базилевса [[Агафокл Дікай|Агафокла]] відомий інший його епітет — ''Теос'', тобто
Помер близько 239 року до н. е. (за іншою версією бл. 235 року до н. е.) Владу успадкував його син Діодот II.
| |||