Діодот I: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок) |
Venzz (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Монарх
| ім'я = Діодот I Сотер
| титулатура = {{lang-gr| Διόδοτος Α' ὁ Σωτήρ}}
| титул = [[Греуо-Бактрійські царі|Греко-Бактрійський цар]]
| зображення = [[Файл:Diodotus I of Bactria wearing the diadem.jpg|250px]]
Рядок 15:
| попередник =
| наступник = [[Діодот II]]
| дружина =
| діти =
| династія = [[Діодотіди]]
| батько =
Рядок 26:
== Життєпис ==
Про походження Діодота відсутні відомості. Ймовірно перебував деякий час в Бактрії, де служив під орудою Антіоха II, коли той ще був сатрапом
Близько 256 або 255 року до н. е. Діодот вже царем [[Антіох II|Антіохом II]] призначається сатрапом Бактрії. Невдовзі приєднуєтсья до повстання азійських сатрапів на чолі з
Діодот в монетному карбуванні спочатку оголосив своє відкладення заміною типу зворотного боку на золотих і срібних монетах, але зберіг при цьому в легенді ім'я Антіоха II і його титул. вважається, що час даного карбування Діодота відноситься до 255—250 років до н. е. Наступний крок Діодота вже означав його остаточний розрив навіть з номінальною залежністю від Селевкідів — розташування на монетах свого імені і прийняття царського титулу. Цей акт, ймовірно, пов'язаний зі смертю Антіоха II в 247 році до н. е. Втім ще до того, після поразки [[Андрагор]]а у війні з [[Аршак I (цар Парфії)|Аршаком]], очільником парф'ян, у 250 році до н. е. Діодот I оголосив себе царем.
З 245 року до н. е. Діодот I в союзі з [[Селевк II|Селевком II]], царем Сирії, починає війну проти Парфянської держави. Аршаку I, атакованому і з заходу, і зі сходу, було завдано поразки. В результаті Діодот I отримав від Селевкіда визнання права на царську гідність та пошлюбив доньку Антіоха II. Згодом отримує від грецької знаті епітет ''Сотер'', тобто «Рятівник». Також із коммеморативних монет греко-бактрійського базилевса [[Агафокл Дікай|Агафокла]] відомий інший його епітет — '''Теос''', тобто бог. Виходячи з цього епітета дослідники вважають, що Діодота було обожнено у часи правління династії Євтидемідів{{sfn|Попов|2004|с=2005}}.
Помер близько 239 року до н. е. (за іншою версією бл. 235 року до н. е.) Владу успадкував його син Діодот II.
== Родина ==
Дружина —
Діти:
Рядок 46:
* P. Bernard in: History of civilizations of Central Asia, Volume II. The development of sedentary and nomadic civilizations: 700 B.C. to A.D. 250. Harmatta, János, ed., 1994. Paris: UNESCO Publishing. ISBN 92-3-102846-4
* Holt F. L. Thundering Zeus: the making of Hellenistic Bactria. Berkley; Los Angeles; London, 1999. P. 97.
== Джерела ==
* {{книга
|автор = Попов А.А.
|частина = Коммеморативные (памятные) монеты царя Агафокла
как источник изучения царского культа в Греко-Бактрии
|заголовок = Мнемон Исследования и публикации по истории античного мира. Выпуск 3
|посилання =
|видання =
|відповідальний =
|місце = Санкт-Петербург
|видавництво =
|рік = 2004
|сторінки = 204-209
|сторінок =
|isbn =
|ref = Попов
}}
{{commons|Category:Diodotus I|Діодот I}}
Рядок 51 ⟶ 68:
[[Категорія:Греко-бактрійські царі]]
[[Категорія:Сатрапи Селевкідів]]
[[Категорія:Обожнені монархи]]
| |||