Тутковський Павло Аполлонович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
правопис |
||
Рядок 25:
}}{{otheruses|Тутковський}}
'''
== Життєпис ==
Рядок 38:
За пропозицією професорів [[Анучин Дмитро Миколайович|Д. М. Анучина]] і [[Павлов Олександр Анатолійович|О. П. Павлова]] Тутковський подав до Московського університету працю про викопні пустелі північної півкулі. Докторська [[дисертація]] ''«Викопні пустелі північної півкулі»'' захищена при Московському університеті в [[1911]] році на вчене звання доктора географії. Рада фізико-математичного факультету [[Казанський університет|Казанського університету]] присудила Тутковському ступінь доктора мінералогії та геогнозії. З 1913 року викладає в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Університеті святого Володимира]], обіймає посаду [[приват-доцент]]а географії, з [[1914]] року — професор кафедри географії, читає лекції з [[фізична географія|фізичної географії]].
У [[1917]] році створив при Київському університеті Географічний інститут. Один із основоположників [[Українська Академія Наук|Української Академії Наук]], українських інститутів. Обраний [[1919]] року головою фізико-математичного відділу УАН. З 1920 року очолював Краєзнавчу комісію при Академії
У травні 1920 очолив секцію науки Українського Громадського Комітету — керівник [[Прокопович В'ячеслав Костянтинович|В. Прокопович]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono Інститут історії України (11 травня)]</ref>.
Рядок 66:
Головною справою П. А. Тутковського на довгі роки стало вивчення [[Стратиграфія|стратиграфії]] і [[Палеонтологія|палеонтології]] третинних і четвертинних відкладів. П. А. Тутковський звернувся до вивчення викопної мікро|фауни, яким ніхто в тодішній Росії ще не займався. Він першим звернув увагу на значне поширення мікрофауни в різних відкладах [[Київська область|Київщини]], [[Чернігівська область|Чернігівщини]], [[Волинська область|Волині]], [[Полтавська область|Полтавщини]], [[Крим|Таврії]], [[Подніпров'я]], встановив деякі особливості н стратиграфічної належності. Його праці з цього напрямку здобули визнання вітчизняних і зарубіжних (британських і бельгійських) фахівців.
Як і багато геологів минулого століття, П. А. Тутковський займався також і питаннями гідрогеології та водопостачання міст. Зокрема, його надзвичайно цікавили артезіанські джерела. Він передбачив і приблизну глибину залягання в Києві артезіанського горизонту. В спеціальній доповідній записці, поданій [[1895]] р. в Київське товариство водопостачання, він, поряд з проектом свердловин на під'юрську воду, пропонував план спорудження київського [[Водогін|водогону]], який до цього постачався забрудненими водами [[Дніпро|Дніпра]]. Як зазначає у своїй книжці [[Шаров Ігор Федорович|Ігор Шаров]], Тутковський — засновник четвертинної геології в [[Україна|Україні]]. Четвертинні відклади в другій половині минулого століття мало вивчалися. На північній [[Волинська область|Волині]] йому вдалося зібрати багато фактів для характеристики передльодовикових, льодовикових і післяльодовикових відкладів та лесових товщ. Вони стали фундаментом для ряду гіпотез і теоретичних побудов щодо особливостей четвертинного періоду в Україні і в Європі взагалі. На цьому емпіричному матеріалі виникли його узагальнення про причини великого плейстоценового
== Вшанування пам'яті ==
Рядок 87:
== Література ==
* Віктор Жадько. Український некрополь.
* {{ЕУ}}
* Академік Павло Тутковський. Автобіографія. — К. — 1929.
|