Підгорецький монастир: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 35:
}}
 
'''Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого''', інші назви ''Підгорецький'', ''Пліснеський'', ''Василіянський'' — діючий монастир [[Українська греко-католицькийкатолицька монастир.церква|Української Будівлігреко-католицької церкви]], пам'ятка архітектури [[XVIII століття|XVIII]] ст.
 
Розташований у долині серед лісів біля села [[Підгірці (Бродівський район)|Підгірці]] [[Бродівський район|Бродівського району]] Львівськоїна області[[Львівська область|Львівщині]]. Вище монастиря лежить відоме городище [[Пліснесько]] — залишки стародавнього міста, згаданого в [[Літопис Руський|Літописі Руському]] під [[1188]] роком, а також у [[Слово о полку Ігоревім|Слові о полку Ігоревім]].
 
== Історія ==
Побудований у 1706—1750[[1706]]—[[1750]] рр. на місці давньоруського монастиря, зруйнованого у [[1241]] роціроку татаро-монголами.
 
Церкву та монастир було відновлено за сприяння власника села [[Станіслав Конєцпольський|Станіслава Конецпольського]] (1592—12[[1592]]—12 березня [[1646]]). Про це свідчив напис, по лівій стороні від царських воріт. В церкві були портрети [[Радзивілл Кароль Станіслав|Карла Радивілла]], [[Вацлав Петро Жевуський|Вацлава Жевуського]] та його дружини Анни Любомирської.
 
Наприкінці 18[[XVIII століття|XVIII]]&nbsp;— на початку 19[[XIX століття|XIX]] ст. «колятором» (опікуном) монастиря був [[Іґнацій Мьончиньський]].<ref>''Skowronek J.'' Miączyński Ignacy h. Suchekomnaty (1760—1809) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975.&nbsp;— t. ХХ/3, zeszyt 86.&nbsp;— S. 555. {{ref-pl}}</ref>
 
Над дверима церкви було розміщене зображення княжни Гелени. В монастирі була бібліотека стародруків.
 
Монастир у радянські часи був філіалом туберкульозної лікарні, лише у [[1991]] роціроку його було передано [[Василіяни|монахам-василіянам]], які за короткий час повністю відновили святиню.
 
== Архітектура ==
Рядок 54:
 
=== Онуфріївська церква ===
[[церква святого Онуфрія (Підгірці)|Онуфріївська церква]] побудована у 1726—1750[[1726]]—[[1750]] роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років.
 
Церква є [[нава (архітектура)|тринавною]] купольною [[базиліка|базилікою]] з гранчастою [[апсида|апсидою]]. Центральну частину вінчає [[Баня (архітектура)|баня]] на восьмигранному [[Барабан (архітектура)|підбаннику]] зі світловим [[Ліхтар (архітектура)|ліхтарем]].
Рядок 61:
 
== Ігумени ==
 
о. [[Іриней Готра-Дорошенко]],<ref>''Dmytro Blazejowskyj.'' Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv&nbsp;: Publishing house «KM Akademia», 2004.&nbsp;— 570 p.&nbsp;— P. 523.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0.</ref> о. Антоній Кучинський<ref>''Кметь І.'' [http://old.clio.lnu.edu.ua/Vipusk_45_files/45_629-674.pdf Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому] // Вісник Львівського університету.&nbsp;— Серія історична, 2010.&nbsp;— Вип. 45.&nbsp;— С. 630.</ref>
* о. [[Іриней Готра-Дорошенко]],<ref>''Dmytro Blazejowskyj.'' Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv&nbsp;: Publishing house «KM Akademia», 2004.&nbsp;— 570 p.&nbsp;— P. 523.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0.</ref>
о. [[Іриней Готра-Дорошенко]],<ref>''Dmytro Blazejowskyj.'' Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944).&nbsp;— Kyiv&nbsp;: Publishing house «KM Akademia», 2004.&nbsp;— 570 p.&nbsp;— P. 523.&nbsp;— ISBN 966-518-225-0.</ref>* о. Антоній Кучинський<ref>''Кметь І.'' [http://old.clio.lnu.edu.ua/Vipusk_45_files/45_629-674.pdf Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому] // Вісник Львівського університету.&nbsp;— Серія історична, 2010.&nbsp;— Вип. 45.&nbsp;— С. 630.</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 72 ⟶ 74:
 
== Посилання ==
* [http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/47120/ Василіанська обитель на граді княжих часів].
* [http://ukrainaincognita.com/nasha-spadshchyna/zamky-ta-fortetsi/pidgirtsi Підгірці] // сайт «Україна Інкогніта».