Відкрити головне меню

Зміни

29 байтів вилучено, 1 рік тому
м
Замінив неіснуюче слово "містяни" на правильне - городяни (оскільки йдеться про древніх мешканців, ще можна було би вжити "міщани"). Замінив декілька "У" на "В" - україніській мові абсолютно не притаманне переважання у над в (в саду, в неділю), - лише Східні і говори наближають співвідношення до 60/40 на користь "в". Додав "гадірців", оскільки при вживанні "гадитан" - варто було б навести звідки взялося це слово.
 
== Історія ==
Кадіс претендує на звання найстарішого постійно населеного міста [[Європа|Європи]], адже був заснований ще ув [[XII століття до н. е.|XII столітті до н. е.]]. Поселення на островах біля гирла річки [[Гвадалете]] виникло завдяки [[Фінікія|фінікійцям]] — вихідцям з міста [[Сур (Ліван)|Тір]]. Перші переселенці з'явилися тут у 1180-і до н. е., коли на південному узбережжі острова [[Котінуса]] був збудований храм [[Мелькарт]]а. Саме Мелькарта (в грецькій інтерпретації — [[Геракл]]а) пізніше вшановували як засновника міста. Приблизно у [[1104 до н. е.]] поселення виникає і на острові [[Еріфія]]. Воно було оточене мурами і тому отримало назву Гадір (тобто — «укріплений»). Укріплення були не зайвими, адже з часу заснування міста гадитяни конфліктували з сусіднім [[Тартесс]]ом і його царем [[Геріон (цар Тартесса)|Геріоном]]. Водночас частіше фінікійці торгували з тартесійцями, отримуючи від них, зокрема, [[олово]] і [[срібло]]. Саме завдяки посередницькій торгівлі Гадір швидко перетворився на одне з найзаможніших міст Середземного моря. З часом, коли Іспанія вже не могла повністю задовольнити попит на олово, гадитани відшукали нових постачальників цього металу на атлантичному узбережжі Західної Європи — у [[Галісія|Галісії]], [[Бретань|Бретані]] і на [[Корнуол]]і.
 
Власної землі у Гадеса було мало, тож [[хліб]] також доводилося вимінювати у сусідів. Натомість чимало гадитян заробляли на життя [[ремесло]]м. Розвитку набули [[металургія]], [[гончарство]], фарбування тканин [[пурпур]]ом, будівництво кораблів, ювелірне мистецтво. Найшанованішим святилищем Гадіра був славнозвісний храм Мелькарта, розташований, щоправда, на відстані від міста (приблизно у 12 милях). В самому Гадірі існували храми [[Астарта|Астарти]] та [[Ваал|Баала]] ([[Страбон]] називає його [[Кронос]]ом).
 
Повноправні громадяни Гадіра складали його громаду — «народ Гадіра», якій (принаймні формально) належала влада у місті. Найвищим органом влади вважалися народні збори ([[ам]]). Керували міським життям [[суфет]]и — точна кількість їх невідома, але було їх не менше двох. Існувала також посада скарбника ([[мхашб]]а). Скарбниця Гадіра зберегаласязберігалася ув храмі Мелькарта.
 
У [[481 до н. е.]] Гадір намагався захопити тартесійський цар [[Ферон (цар Тартесса)|Ферон]]. Зазнавши поразки у морській битві, гадитанигадірці змушені були звернутися по допомогу до [[карфаген]]ян. У [[479 до н. е.]] карфагенська флотилія відігнала тартесійцівтартесців від міста і знищила їхніїх кораблі, проте суходільнасухопутна армія «союзників» зненацька сама напала на сам Гадір. У містянгородян не залишалося іншого вибору, як визнати зверхність Карфагена і увійти до складу пунійської держави. Проте Гадір зберіг самоврядування, право карбувати власну монету, а головне — фактичну монополію на торгівлю із західними постачальниками олова.
 
У [[206 до н. е.]], зрозумівши, що Карфаген програє війну з [[Стародавній Рим|Римом]], гадитянигадиряни розпочалипочали переговори з римлянами про перехід під їхню владу. Їхніх [[емісар]]ів схопили та стратили карфагеняни, проте варто було карфагенському війську вийти з міста, як мешканці Гадіра зачинили браму і не дозволили воякам повернутися.
 
Гадір став союзником Римської республіки і одним з опорних пунктів римлян в Іберії. Нові господарі називали місто на свій лад Гадесом — словом, співзвучним із грецьким позначенням «світу мертвих».
 
У [[46 до н. е.]] Гадір отримав статус римського муніципія, а потім і колонії під назвою ''Augusta Urbs Julia Gaditana''. За часів [[Август (римський імператор)|Августа]] серед гадитангадирян було більше 500 римських [[еквіт]]ів — найбільше, аніж будь-де за межами Італії.
 
З [[410]] римляни втратили контроль над Гадесом, який опинився спочатку в руках [[вандали|вандалів]], а потім [[вестготи|вестготів]].
У [[711]] місто захопили [[араби]], які й назвали місто Кадіс ({{lang-ar|قادس}}).
 
У [[1262]] Кадіс здобув [[Кастилія|кастильський]] [[король]] [[Альфонс Х (король Кастилії)|Альфонс Х]]. З часом місто перетворилося на «океанську браму» Кастилії, а після об'єднання її з [[Арагон]]ом — усієї [[Іспанія|Іспанії]]. Двічі з Кадісу до берегів нового світу відпливав [[Христофор Колумб]]. У місті базувався іспанський флот, який перевозив до Європи скарби з Америки. Це сприяло піднесенню міста, і водночас перетворювало його на мішень для ворогів [[Габсбурги|Габсбургів]] та звичайних піратів. Найгучнішим був рейд [[Френсіс Дрейк|Френсіса Дрейка]], який у квітні [[1587]] три дні утримував Кадіс у своїх руках, залишивши його лише після того, як місто було розграбованорозграбували вщент. Ще раз англійці захопили Кадіс у [[1596]].
 
Попри це у [[18 ст.|18 столітті]] Кадіс залишався головним торговельним портом Іспанії. Звідси у свій останній шлях пішла іспано-французька флотилія, потоплена в [[Трафальгарська битва|битві при Трафальгарі]]. У [[1812]] деякий час виконував функції [[Кадіські кортеси|політичного центру Іспанії]], в ньому була проголошеніпроголошена [[Кадіська конституція|перша іспанська конституція]].
 
== Промисловість ==
 
== Пам'ятки ==
Колись все місто оточували стіни, вони повинні булимали захищати його населення від нападів з моря і з суші. На початку [[20 століття]] стіни були частково зруйновані, збереглися лише знамениті [[Брама|ворота]] [[Пуерта-де-Тьєрра]]. Вежі воріт були побудовані між [[1639]] і серединою [[18 століття]].
 
Найважливіша пам'ятка храмової архітектури Кадіса — Новий [[кафедральний собор]] (''Catedral Nueva''), названий так тому, що він був побудований поруч зі старим собором (нині церква Санта-Крус). Собор Кадіса є одним з найбільших в Іспанії, він виконаний в стилі [[бароко]] та [[неокласицизм]]у. [[Купол]] собору, зведений архітектором Хуаном Даурія (останнім ззі усіхвсіх, хто брав участь в будівництві собору) в 1812-1838. Вкритий золотистими плитками, різьблені сидіння хору були привезені з картезіанського монастиря. Головний вівтар побудований на пожертви [[Ізабелла II|Ізабелли II]]. У крипті собору похований знаменитий іспанський композитор, уродженець Кадіса [[Мануель де Фалья]]. Скарбниця собору за своїм багатством займає третє місце в Іспанії.
 
Церква Сан-Феліпе-Нері (Iglesia San Felipe Neri), відома ще й як Ораторія-Сан Феліпе Нері, прославилася тим, що під час облоги міста французькими військами в 1812 (коли в Іспанії йшла війна за незалежність) в ній засідали [[Кадіські кортеси]] — місцевий [[парламент]] (або Національні збори), якому потрібно було розробити план встановлення [[конституційна монархія|конституційної монархії]]. Кадіс, на відміну від багатьох інших міст Іспанії, не був окупований. Прийнята в церкві Сан Феліпе Нері [[Кадіська конституція]] проіснувала лише два роки.
 
[[Художній музей Кадіса]] розташований на площі Пласа-де-Міна (Plaza de Mina). На першому поверсі музею виставлені археологічні знахідки, що розповідають про історію Кадіса, — фінікійські кам'яні [[саркофаг]]и і [[статуя|статуї]] [[Римські імператори|римських імператорів]]. Другий поверх займає багате зібрання [[картина|картин]]; тут представлені полотна [[Рубенс]]а, [[Сурбаран]]а і [[Мурільйо]], а також картини сучасних іспанських майстрів. На третьому поверсі експонується колекція [[Лялька|ляльок]], деякі з яких являють собою карикатури на сучасних [[політик]]ів.
== Культурні заходи ==
 
Тут проходить один з найзнаменитіших ув Європі [[карнавал]]ів, який починається за 40 днів до [[Страсний тиждень|Страсного тижня]]. До карнавалу готуються весь рік. У дні карнавалу місто перетворюється,: всю ніч танцюють і співають, особливо в ніч на неділю. УВ неділю після обіду карнавал закінчується [[феєрверк]]ом. У травні в Кадісі проходить [[фестиваль]] [[класична музика|класичної музики]], на початку липня — міжнародний [[фольклор]]ний фестиваль, в грудні — міжнародний фестиваль [[ляльковий театр|лялькових театрів]].
 
==Галерея==
 
== Джерела ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/92049/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81 [[ВРЕ]]] {{ref-ru}}
 
{{Spain-geo-stub}}
9

редагувань