Кава: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлення русизмів |
Немає опису редагування |
||
Рядок 22:
== Види кави ==
Основними торговими видами
== Історія ==
Рядок 36:
Споживання кави швидко поширилось у [[араб]]ів. Проте певний час воно було заборонене: у [[Мекка|Мецці]] в [[1511]], [[Каїр]]і в [[1532]], але через величезну популярність напою, заборона була анульована. Близько [[1450]] р. кава з'явилася у [[Османська імперія|Османській імперії]], де у [[Стамбул]]і відкрилися перші кав'ярні (різні джерела надають різні дати між 1450 та [[1560]] роками).
Першим з європейців з «напоєм, чорним як чорнило» познайомився німецький ботанік Леонард Раувольф під час своєї мандрівки до Сирії. Своїми враженнями він поділився у книжці, виданій у Франкфурті у 1582 році<ref>{{Cite web|url=https://www.obozrevatel.com/society/vinahid-kulchitskogo.htm|title=Олексій Мустафін. Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини|website=Obozrevatel.ua. 2018-04-07}}</ref>. У 1591 році італійський лікар [[Просперо Альпіні]], який супроводжував венеціанське посольство до [[Єгипет|Єгипту]]<ref name="Верзилин"/><ref>Prospero Alpini, De Medicina AEgyptiorum, Venezia, 1591.</ref>, дав перший в європейській літературі опис кавового дерева:
{{початок цитати}}▼
Одного разу французький король Людовик XIV отримав в подарунок з [[Амстердам]]у в горщику одне квітуче деревце кави. Воно було передано в Паризький ботанічний сад, де в теплиці через дев'ять років з важкістю і з великими пересторогами виростили з насіння від єдиного деревця тільки один сіянець (рослина потрапила туди теж з пригодами)<ref name="Верзилин">{{ref-ru}} ''[[Верзилін Микола Михайлович|Верзилин Николай Михайлович]]'' По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.</ref>. На островах [[Батавія|Батавії]] і [[Ява (острів)|Яві]] росли цілі плантації цих дерев, які пильно охоронялися голландцями. Згодом, в 1723 році, капітан де Кліє привіз з [[Париж]]у цю ж рослину на острів [[Мартиніка]]<ref name="Верзилин"/>. Через два роки дерево зацвіло білими, такими ж, як у [[жасмин]]у, але більшими квітками й дало ягоди, спочатку зелені, потім врни почервоніли, а потім стали ліловими. З куща було отримано з кілограм кавових зерен<ref name="Верзилин"/>. У кожній ягідці, завбільшки з вишню, було два зернятка кави.▼
"В одному з єгипетських садів бачив я дерево, що приносить насіння, усім тут відоме і вельми поширене: з нього араби і єгиптяни готують улюблений свій напій, який всі п'ють замість вина і в готелях продають так само, як у нас вино, а називають його «Кофа». Насіння його привозять із щасливої Аравії.▼
Деревце схоже на бересклет, але тільки листки товщі, жорсткіші і вічно зелені. Настій п'ють для зміцнення шлунку, для збудження травлення, від завалів і пухлин печінки та селезінки ".▼
{{кінець цитати}}▼
Спочатку каву поширювали насамперед як ліки, засіб від найрізноманітніших хвороб — від шлункових колік до істерії. Пити напій з кавових зерен першими з європейців призвичаїлися моряки кораблів, що перевозили ватажі з одних до інших мусульманських країн.
Згодом звички досвічених «морськіх вовків» поширилися й на їхній батьківщині. Разом із засобами для приготування кави. Відомо, скажімо, що на кораблі «Мейфлауер», яким в 1620 році перші колоністи дісталися майбутніх Сполучених Штатів вже була ступка для подрібнення кавових зерен. А перша в Європі [[кав'ярня]] відкрилася лише в 1632 році в [[Італія|італійському]] Ліворно<ref>{{Cite web|url=https://www.obozrevatel.com/society/vinahid-kulchitskogo.htm|title=Олексій Мустафін. Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини|website=Obozrevatel.ua. 2018-04-07}}</ref>.
Першу кав'ярню у Лондоні в 1652 році відкрив один грек<ref name="Верзилин"/>. Ця кав'ярня під назвою «Віргонія» збереглася досі<ref name="Верзилин"/>. Англійцям дуже сподобалась кава, і в 1715 у Лондоні нараховувалось понад 3000 кав'ярень<ref name="Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1">Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1</ref>. Кав'ярні стали свого роду громадськими установами. Чоловіки різних професій або політичних партій відвідували певні кав'ярні. Наприклад, партія вігів мала свій клуб в кондитерській Кит-Кет (Крістофера Кета)<ref name="Верзилин"/>. Люди, які шукали якусь людину, питали не адресу цієї людини, а яку він відвідує кав'ярню: «Віль», «Баттон», «Байта» або «Грецьку», особливо відомі наприкінці XVII століття. У кав'ярнях дізнавалися останні новини (тоді газет не було), обговорювали питання політики, літератури, мистецтва<ref name="Верзилин"/><ref name="Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1"/>. Там давали поради лікарі, адвокати, укладалися торговельні угоди. Жінки в кав'ярні не ходили<ref name="Верзилин"/>.▼
У 1669 році до Франції прибуло османське посольство, яке очолював Сулейман Мустафа-ага. Людовик XIV був зацікавлений в союзі зі Стамбулом, тому надав османському представнику у розпорядження розкішний палац Сен-Жермен-ан-Ле, в якому той влаштовував прийняття, під час яких пригощав гостей кавою — її розносили в порцеляновому посуді темношкірі слуги. Ці екзотичні вечірки настільки захопили французьку знать, що вона призвичаїлася до «турецького напою», який сподобався і самому Людовику XIV. Французький приклад вже невдовзі почали наслідували монархи, двори та шляхта інших європейських держав. Хоча й з труднощами. Адже «аристократичний» порцеляновий посуд, моду на який започаткував Сулейман Мустафа-ага, був тонкостінним. І привозили його аж з Китаю, де чашки ніколи не мали ручок. Тож, якщо кава була надто гарячою, філіжанка могла просто обпікти пальці. Чимало знатних дам скаржилися й на незвичний смак модного трунку. Деяких від нього взагалі нудило. Але каву все одно пили — адже так робили у «самому Версалі»<ref>{{Cite web|url=https://www.obozrevatel.com/society/vinahid-kulchitskogo.htm|title=Олексій Мустафін. Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини|website=Obozrevatel.ua. 2018-04-07}}</ref>.
[[Файл:Roasted coffee beans.jpg|thumb|200px|Смажені кавові боби]]▼
[[Файл:Coffee Bean Structure.svg|thumb|200px|left|Структура кавового зернятка: 1 — центральна боріздка; 2 — [[ендосперм]]; 3 — [[епідерміс]] (срібляста плівка); 4 — [[ендокарп]]; 5 — пектиновий шар; 6 — [[мезокарп]] (плодова м'якоть); 7 — [[екзокарп]]]]▼
Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав'ярню «Під синьою пляшкою», де продавав [[Чашка|філіжанку]] кави за [[Крейцер (монета)|крейцер]]. Чи була вона у місті першою, дослідники сперечаються і досі. Дехто вважає, що Кульчицького випередив інший підприємець, вірменин Ованес Діодат, який заснував свій заклад за рік до Кульчицького. Втім, якщо навіть Юрій був першим, його кава спочатку не надто приваблювала віденців. Не допомагали навіть незвичні рекламні витівки — господар кав'ярні вдягався в турецький одяг, пропонував напій на виніс, але все марно. Аж поки Кульчицький не здогадався додавати до кави молоко. Це відкриття не лише уславило винахідника, а й перетворило Відень на одну з «кавових столиць» Європи. Кульчицький змінив смак напою. І тим самим зробив його не лише модним, але й справді привабливим — зокрема й для тих, хто раніше просто змушував себе його пити.
Невдовзі вдалося вирішити й проблему з посудом. З відкриттям Йоганном Беттгером у 1709 році секрету порцеляни, її почали виготовляти в Європі. У Відні, за переказами, здогадалися робити філіжанки з вушками — за прикладом традиційних, хоча й більших за розмірами кухлів. Ще однією новинкою стало блюдце — маленька тарілочка, до якої виливали трохи кави, щоб вона швидше охолоджувалася. Згодом блюдце почали використовувати і як підставку для чашки<ref>{{Cite web|url=https://www.obozrevatel.com/society/vinahid-kulchitskogo.htm|title=Олексій Мустафін. Винахід Кульчицького: чим завдячують кавомани шляхтичу з Самбірщини|website=Obozrevatel.ua. 2018-04-07}}</ref>.
▲
[[Файл:Rohkaffee.jpg|thumb|200px|Сирі кавові зерна]]
Рядок 48 ⟶ 71:
З капітана де Кліє взяли приклад інші французи. Їм вдалося, незважаючи на загрозу смертної кари, вивезти потай від голландців із [[Суринам]]у зерна кави і посіяти їх у [[Каєнна|Каєнні]], а одне дерево перевезти в [[Гвіана|Гвіану]]<ref name="Верзилин"/>.
▲{{початок цитати}}
▲"В одному з єгипетських садів бачив я дерево, що приносить насіння, усім тут відоме і вельми поширене: з нього араби і єгиптяни готують улюблений свій напій, який всі п'ють замість вина і в готелях продають так само, як у нас вино, а називають його «Кофа». Насіння його привозять із щасливої Аравії.
▲Деревце схоже на бересклет, але тільки листки товщі, жорсткіші і вічно зелені. Настій п'ють для зміцнення шлунку, для збудження травлення, від завалів і пухлин печінки та селезінки ".
▲{{кінець цитати}}
▲[[Файл:Roasted coffee beans.jpg|thumb|200px|Смажені кавові боби]]
▲Спочатку лікарі повстали проти «турецького напою», проти «жахливої пристрасті, тиранічної звички» пити каву. Вони стверджували, що кава скорочує життя. Вони наводили приклади, що французький міністр Коблер нібито спалив собі шлунок, вживаючи каву при нічній роботі, що одна принцеса померла від кави, яка викликала у шлунку сто наривів, що у фламандського губернатора від кави утворився рак на руці тощо<ref name="Верзилин"/>
▲[[Файл:Coffee Bean Structure.svg|thumb|200px|left|Структура кавового зернятка: 1 — центральна боріздка; 2 — [[ендосперм]]; 3 — [[епідерміс]] (срібляста плівка); 4 — [[ендокарп]]; 5 — пектиновий шар; 6 — [[мезокарп]] (плодова м'якоть); 7 — [[екзокарп]]]]
▲Першу кав'ярню у Лондоні в 1652 році відкрив один грек<ref name="Верзилин"/>. Ця кав'ярня під назвою «Віргонія» збереглася досі<ref name="Верзилин"/>. Англійцям дуже сподобалась кава, і в 1715 у Лондоні нараховувалось понад 3000 кав'ярень<ref name="Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1">Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1</ref>. Кав'ярні стали свого роду громадськими установами. Чоловіки різних професій або політичних партій відвідували певні кав'ярні. Наприклад, партія вігів мала свій клуб в кондитерській Кит-Кет (Крістофера Кета)<ref name="Верзилин"/>. Люди, які шукали якусь людину, питали не адресу цієї людини, а яку він відвідує кав'ярню: «Віль», «Баттон», «Байта» або «Грецьку», особливо відомі наприкінці XVII століття. У кав'ярнях дізнавалися останні новини (тоді газет не було), обговорювали питання політики, літератури, мистецтва<ref name="Верзилин"/><ref name="Schivelbusch, Wolfgang (1980): Paradiset, smaken og fornuften (overs. & bearb. av Yngve Finlo). Side 58. ISBN 82-530-1143-1"/>. Там давали поради лікарі, адвокати, укладалися торговельні угоди. Жінки в кав'ярні не ходили<ref name="Верзилин"/>.
▲Широке поширення кави як популярного в Європі напою почалось у [[Відень|Відні]] з [[1683]] і пов'язане з ім'ям українського козака, [[перекладач|товмача]], який в одному з походів потрапив до османського полону, де досконало вивчив [[османська мова|османську мову]] та звичаї — [[Кульчицький Юрій-Франц|Юрія Кульчицького]]<ref>[http://www.sagen.at/texte/sagen/oesterreich/wien/dietuerkenvorwien/erstekaffee.html DER ERSTE KAFFEE IN WIEN — Перша кав'ярня у Відні]{{ref-de}}</ref><ref>[http://www.vienna.cc/d/kaffeehaus_geschichte.htm Die Geschichte des Kaffeehauses in Wien — Історія кав'ярень Відня]{{ref-de}}</ref>. Згодом добре опанував угорську, румунську та німецьку мови. Під час [[Віденська відсіч|облоги османами Відня]] у ніч 14 серпня 1683 року Кульчицький, за дорученням віденського бургомістра Лібенберґа, вибрався з обложеного міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій обложеного міста і військ союзників. 17 серпня він повернувся до міста, а 12 вересня об'єднані сили союзників завдали поразки османській армії і тим врятували місто<ref>http://www.radiosvoboda.mobi/a/886582.html Український шляхтич, герой оборони Відня Юрія Кульчицький</ref>, за що був щиро нагороджений віденцями, у тому числі 300 мішками кави з османського обозу. Перебуваючи в Османській імперії, Юрій ознайомився із технологією приготування напою, яку вміло пристосував до смаків [[європейці]]в — почав додавати до кави [[цукор]] та молоко. Так з'явилася знаменита віденська кава. Згодом Юрій Кульчицький відкрив у подарованому йому будинку кав'ярню, де продавав [[Чашка|філіжанку]] кави за [[Крейцер (монета)|крейцер]]. За деякий час напій набув великої популярності серед віденців. Згодом, за сприяння підприємливого українця, в багатьох куточках міста почали діяти схожі заклади, а Юрій Кульчицький очолив цех продавців кави.
У [[XVIII]] ст. прусський король [[Фрідріх II (прусський король)|Фрідріх II]], прагнучи збільшити казну на нові війни, обклав споживання модного кавового напою високим [[мито]]м. Але кава надходила з-за кордону в невеликих кількостях і давала надто малий дохід. Тоді Фрідріх найсуворіше наказав вченим віднайти натуральній каві замінник ([[ерзац]]). [[1790]] року з'явилась кава з [[цикорій|цикорію]], а перед тим — напої з [[жолудь|жолудів]], [[ячмінь|ячменю]], [[Жито|жита]] та інших рослин (з смажених коренів [[Кульбаба лікарська|кульбаби]]). Спершу ці [[рослина|рослини]] застосовували для фальсифікації напою з натуральної кави, потім їх почали рекомендувати особам, котрим «натуральна кава протипоказана за станом здоров'я».
Рядок 68 ⟶ 78:
Кращу каву з усієї [[Аравія|Аравії]] звозили в порт Мокка, звідки її розвозили на кораблях по всьому світу<ref name="Верзилин"/>.
Згодом, відомий композитор [[Йоганн Себастьян Бах]] (
Станом на 1964 рік [[Бразилія]] — найбільший виробник кави на світовому ринку<ref name="Верзилин"/>. Щоб затримати падіння цін на каву, нерідко знищують до 65 відсотків урожаю кави<ref name="Верзилин"/>.
Рядок 83 ⟶ 93:
Смак кави формується за допомогою багатьох складних ароматичних хімічних сполук. У залежності від того, властивості яких сполук хочуть проявити, підбирається оптимальний режим обсмажування.
Як правило виділяють 4 ступені обсмажування. Найлегша ступінь обсмажування називається скандинавською, темніша — віденською, ще темніше французьке обсмажування. Найтемніший ступінь
В європейській кавовій традиції, як правило, кава темного обсмажування використовується для приготування [[еспресо]], легка ступінь обсмажування використовується частіше для заварювання кави у [[френч-прес]]і.
Рядок 98 ⟶ 108:
|-----
| Несмажена
| Сирі боби, 12 % вологість.
| 0,0 %
| 99—81
| Кімнатна
Рядок 106 ⟶ 116:
| Корична
| Виділення пари змушує біб розширюватися.
| 13,0 %
| 80—75
| 200—275 / 93—135
Рядок 113 ⟶ 123:
| Американська
| Боби продовжують збільшуватися у розмірах. Чути «перший крак». Вміст кислоти вищий, ніж цукру.
| 14,0 %
| 74—65
| 335—375/
| Помірного світло-коричневого кольору, із сухою поверхнею, з «кислинкою», збережені відмінності між зернами, властиві зеленим бобам. Збільшуються в розмірі.
|-----
| City (міська)
| Сильне збільшення розмірів бобу. Закінчується стадія «першого краку»
| 15,0 %
| 64—60
| 390—425/
| Боби тріскаються (крак) від газів, що виділяються.
|-----
| Full City
| Зерна сильно збільшуються. Баланс кислот і цукру. Початок стадії «другого краку».
| 16,5 %
| 60—50
| 435—445/
| Коричневого кольору середньої насиченості, в основному з сухою поверхнею, місцями з'являються сліди олії. Збалансована кислотність, повна насиченість смаку.
|-----
| Віденська
| Втрачена більша частина газу, кінець стадії «другого краку».
| 17,0 %
| 49—45
| 445—455/
| Яскравого коричневого кольору, поява крапель олії на поверхні зерен, поява солодкувато-гірких тонів смаку. Приглушена кислотність, сильна насиченість.
|-----
| Espresso
| Зменшення аромату, [[карамелізація]] цукру.
| 18,0 %
| 44—35
| 455—465/
| Темна блискуча поверхня з плямами олії. Солодкувато-гіркий смак домінує. Кислотність приглушена.
|-----
| Французька
| Радикальне зменшення кислотності, карамелізація цукру.
| 19,0 %
| 34—25
| 465—475/
| Темного чорного кольору, зерна покриті олією. Запах паленої олії. Відмінності, характерні для зеленої кави повністю приглушені. Гіркий — солодко-гіркий смак домінує.
|-----
| Італійська
| Зерно втрачає характерний аромат кави.
| 20,0 %
| 24—15
| 475—505/
| Чорна, суха блискуча поверхня. Домінує палений гіркий смак.
|+
Рядок 174 ⟶ 184:
* [[Глясе]] (від {{lang-fr|glacé}} — заморожений, застиглий) — кава з морозивом.
* [[Капучино]] ({{lang-it|cappuccino}}) — кава з молоком і пишною піною («[[відлога|каптуром]]»).
* [[Лате макіато]] ({{lang-it|latte macchiato}})
* [[Мокко]]
* [[Ристретто]] ({{lang-it|ristretto}})
* [[Фраппучино|Фрапучино]] — ({{lang-it|frappuccino}}) — холодний кавовий напій, що продається в світовій мережі кав'ярень [[Starbucks]]. Назва «фрапучино» зроблена шляхом додавання слів «[[Фрапе]]» і «[[Капучино]]». Вперше напій під такою назвою з'явився в мережі кав'ярень The Coffee Connection в штаті [[Массачусетс]]. У [[1994]] р. ця мережа була поглинена мережею [[Starbucks]], яка прийняла напій у свою лінійку продуктів. Всі права на рецепт і назву «фрапучиіно» належать компанії [[Starbucks]]. Фрапучино виведений на ринок [[1995]] року, створивши цілий бум охолоджених кавових напоїв.
Рядок 207 ⟶ 217:
Є однак всі підстави вважати, що з огляду на давні стосунки України і Османської імперії, козаки мали куштувати каву майже одночасно з османами. За деякими даними, перші кав'ярні на території сучасної України з'явилися ще в 1676 році в [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]], коли османи захопили місто. В місті розмістився перший османській гарнізон, і для їхніх потреб було відкрито першу кав'ярню. Стверджують, що протягом перебування османів в Кам'янці було відкрито до 10 кав'ярень. І вже після того вживання кави стало поширюватися і по Європі, коли османи пішли туди далі війною.<ref>{{cite web|url=http://coffee-expert.com.ua/rus/blog/istoriya_kofe_v_ukraine.htm|title=История кофе в Украине}}{{ref-ru}}</ref>
Однак вважається, що перша кав'ярня в Україні відкрилася у [[Львів|Львові]] [[1871]] року. У цьому ж місті відбувається щорічне свято — «[[На каву до Львова]]». Окрім великого кавового ярмарку відбувається нагородження кав'ярень у різних номінаціях та визначення «Найкращої кав'ярні Львова».
=== Ринок кави ===
Сьогодні кавовий ринок України
== Соціальний аспект споживання кави ==
Рядок 257 ⟶ 267:
* Вживання кави трохи знижує частоту закрепів<ref>Dietary intake in relation to self-reported constipation among Japanese women aged 18-20 years. Murakami K; Okubo H; Sasaki S Eur J Clin Nutr. 2006 May;60(5):650-7</ref>.
* Кава суттєво знижує ризик розвитку [[цироз печінки|цирозу печінки]]<ref>Coffee, cirrhosis, and transaminase enzymes. Klatsky AL; Morton C; Udaltsova N; Friedman GD Arch Intern Med. 2006 Jun 12;166(11):1190-5.</ref>.
* Споживання кави може призвести до залізодефіцитної анемії у матері і дитини.<ref name="pmid3414579">{{cite journal |last1=Muñoz |first1=Leda M |last2=Lönnerdal |first2=Bo |last3=Keen |first3=Carl L |last4=Dewey |first4=Kathryn G |title=Coffee consumption as a factor in iron deficiency anemia among pregnant women and their infants in Costa Rica |journal=American Journal of Clinical Nutrition |volume=48 |issue=3 |pages=645–51 |date=September 1988 |pmid=3414579 |url=http://www.ajcn.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=3414579 |format=PDF |accessdate=January 26, 2010 |ref=harv}}</ref> Кава також перешкоджає засвоєнню додаткового заліза.<ref name="pmid9209186">{{cite journal |last1=Dewey |first1=Kathryn G |last2=Romero-Abal |first2=Maria Eugenia |last3=Quan de Serrano |first3=Julieta |last4=Bulux |first4=Jesus |last5=Peerson |first5=Janet M |last6=Engle |first6=Patrice |last7=Solomons |first7=Noel W |title=Effects of discontinuing coffee intake on iron status of iron-deficient Guatemalan toddlers: a randomized intervention study |journal=American Journal of Clinical Nutrition |volume=66 |issue=1 |pages=168–76 |year=1997 |month=July |pmid=9209186 |url=http://www.ajcn.org/cgi/pmidlookup?view=long&pmid=9209186 |accessdate=January 29, 2010 |ref=harv}}</ref> Втручання в абсорбцію заліза пов'язане з [[поліфенол]]ами, присутніми в каві.<ref>Characterization and Estimation of Proanthocyanidins and Other Phenolics in Coffee Pulp (Coffea arabica) by Thiolysis−High-Performance Liquid Chromatography. Maria Ascencion Ramirez-Coronel, Nathalie Marnet, V. S. Kumar Kolli, Sevastianos Roussos, Sylvain Guyot and Christopher Augur, J. Agric. Food Chem., 2004, 52 (5), pp
* Запах кави може відновити апетит та відновити нюхові рецептори.<ref name="Awaken">{{cite journal |last1=Dorri |first1=Yaser |last2=Sabeghi |first2=Maryam |last3=Kurien |first3=BT |title=Awaken olfactory receptors of humans and experimental animals by coffee odourants to induce appetite |journal=Medical Hypotheses |volume=69 |issue=3 |pages=508–9 |year=2007 |pmid=17331659 |doi=10.1016/j.mehy.2006.12.048 |ref=harv}}</ref>
* Існують дані про те, що кава може знизити ризик розвитку [[Карцинома|раку]] грудей у жінок<ref>Coffee consumption and breast cancer risk among BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. Nkondjock A; Ghadirian P; Kotsopoulos J; Lubinski J; Lynch H; Kim-Sing C; Horsman D; Rosen B; Isaacs C; Weber B; Foulkes W; Ainsworth P; Tung N; Eisen A; Friedman E; Eng C; Sun P; Narod SA Int J Cancer. 2006 Jan 1;118(1):103-7.</ref>.
|