Абстракція: відмінності між версіями

'''Абстра́кція''' ({{lang-la|abstractio}} — відсторонення, відвернення, відволікання) — теоретичне узагальнення, один з основних способів [[мислення]], а також [[метод]] наукового дослідження, який полягає у тому, що [[суб'єкт]], відокремлює деякі ознаки [[об'єкт]]у, котрий вивчається, ''відволікається'' від інших властивостей та не враховує його неістотні сторони й особливості. Це дозволяє спрощувати картину [[Явище|явища]], яке вивчається, і розглядати його у «чистому вигляді». Відповідно, така дія називається «абстрагування», «відволікання».

 

 

Абстракція є підсумком цього процесу — поняття, котре діє як беззастережний [[іменник]] для всіх підлеглих [[Концепція|концепцій]] і з'єднує будь-які пов'язані поняття, як групу, поле або категорію.

Концептуальні абстракції, може бути утворено шляхом [[Фільтрація|фільтрації]] інформаційного змісту концепції, або спостережуваного явища, виокремленням лише тих чинників, які мають значення для певної суб'єктивної мети. Наприклад, абстрагування [[Шкіра|шкіряного]] [[Футбольний м'яч|футбольного м'яча]], до більш загального поняття ''м'яча'', вибирає лише дані про загальні ознаки м'яча й його поведінку на полі, та вилучає, але не скасовує, інші видатні та [[Пізнання|когнітивні]] характеристики цієї конкретної кулі. У розрізі способів ознак, наприклад, позначення «куля», є більш абстрактним, ніж його познака, «це шкіряний футбольний м'яч».

 

Абстракція передбачає залучення ідей, або приєднання конкретних фактів до однієї загальної теорії про щось. Це протилежне [[Специфікація|специфікації]], яка полягає у досліді або розбитті загальної ідеї чи абстракції на окремі факти. Абстракцію можна пояснити за допомогою нової наукової філософії [[Френсіс Бекон|Френсіса Бекона]] "Novum Organum" (1620) — книги, написаної у часи пізньої [[Єлизаветинська епоха|Єлизаветинської епохи]] [[Англія|Англії]], щоби заохотити тодішніх сучасних [[Філософ|мислителів]], збирати докладні факти, перш ніж робити будь-які узагальнення.

 

Бекон, використовував і просував [[Індукція (логіка)|індукцію]], як знаряддя абстракції, і він суперечив стародавньому [[Дедукція|методу дедуктивного]] мислення, який панував в інтелектуальному світі, з часів [[Давньогрецька філософія|грецьких філософів]], таких як [[Фалес]], [[Анаксімандр]] і [[Арістотель]]. Фалес (близько 624-546 роках до нашої ери) вважав, що все у [[Всесвіт|Всесвіті]] походить від однієї основної [[Речовина|речовини]] — води. Він вивів або виклав загальну [[Ідея|ідею]]: «все є [[вода]]<nowiki/>», до конкретних форм води, таких як [[лід]], [[сніг]], [[туман]] і [[Річки України|річки]].

 

Більш сучасні вчені також, можуть використовувати протилежний, абстракційний підхід, або спиратися на окремі факти, зібрані в одну загальну ідею, таку як, рух [[Планета|планет]] ([[Ісаак Ньютон|Ньютон]] (1642-1727)). Під час визначення того, що [[Сонце]] є центром нашої [[Сонячна система|сонячної системи]] ([[Миколай Коперник|Коперник]] (1473-1543)), вчені повинні були використати тисячі вимірювань; щоб остаточно прийти до висновку, що [[Марс (планета)|Марс]] рухається [[Еліптична орбіта|еліптичною орбітою]] навколо Сонця (Кеплер (1571-1630)), або зібрати кілька конкретних фактів до закону про [[вільне падіння]] тіл ([[Галілео Галілей|Галілео]] (1564-1642)).

 

 

=== Стиснення ===

Не наявні речі у будь-якому конкретному місці і [[Час|часі]], часто розглядаються як абстрактні. Навпаки, приклади або члени такої абстрактної речі, можуть існувати в багатьох різних місцях і часі.

 

[[Файл:Cat-on-mat.svg|міні|300x300пкс|Графік 1]]

інші графіки, та почати від кішки до ссавців і [[Тварини|тварин]], і побачити, що тварина — більш абстрактно, ніж ссавець; але, з іншого боку, ссавець — це більш складна спроба висловлення, наприклад, щодо [[Сумчасті|сумчастого]] або [[Однопрохідні|однопрохідних]].