Відкрити головне меню

Зміни

12 байтів додано ,  1 рік тому
стиль
'''Гі́нді'''<ref>[http://litopys.org.ua/pravopys/rozdil3.htm#par87 Український правопис 2015, §&nbsp;87]: «''G'' і ''h'' звичайно передаються літерою ''г'': […], гінді (мова), […].»</ref><ref name="ulif">[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ Український мовно-інформаційний фонд НАН України, Словники України on-line]</ref> або '''хінді'''<ref name="ulif"/> ([[деванагарі]]: हिन्दी або हिंदी, [[IAST]]: ''Hindī'', {{МФА2|ˈɦɪndi|МФА|hi-Hindi.ogg}})&nbsp;— одна з найпоширеніших [[мова|мов]] у [[світ]]і, одна з двох державних мов [[Індія|Індії]]. Належить до [[індоіранські мови|індоіранських мов]] [[індоєвропейська сім'я|індоєвропейської мовної сім'ї]].
 
За даними перепису 2001 року гінді є рідною мовою для 41&nbsp;% громадян Індії. Гінді 26 січня 1965&nbsp;р. стала офіційною мовою Індії (поряднарівні з [[Англійська мова|англійською]]). Мови гінді та [[урду]] близькі одна до одної (див. [[Гіндустані]]). Урду відрізняється більшою кількістю [[арабська мова|арабських]] і [[перська мова|перських]] запозичень, а також тим, що використовує [[арабський алфавіт]], тоді як традиційне письмо гінді&nbsp;— складову абетку [[деванагарі]].
 
== Поширення ==
Стаття 343 конституції Республіки Індія проголошує «гінді в писемності [[деванагарі]]» державною мовою. [[Урду]], яка є практично тією самою мовою, що й гінді, але використовує модифіковане [[арабське письмо]], є державною мовою [[Пакистан]]у. Гінді в тому або іншому різновиді є рідною мовою приблизно для 245&nbsp;млн осіб. Крім того, мовами гінді або урду розмовляють, розуміють або використовують їх як літературні мови мільйони в [[Пакистан]]і, в Індії (особливо на півночі, на захід від штату [[Бенгал]] і в центральній її частині) та в середовищі вихідців з Індії, що проживають на півдні і сході [[Африка|Африки]], на [[Карибські острови|Карибських островах]], [[Фіджі]], [[Маврикій|Маврикії]], в [[Малайзія|Малайзії]] та [[Індонезія|Індонезії]]. Таким чином, мовці гінді та урду є однією з найбільших груп населення у світі.
 
Географічні межі гінді не піддаються точному визначенню, зважаючи на існування в різних місцях перехідних і проміжних [[говір|говорів]], і можуть бути намічені лише в загальних рисах. Нею розмовляє майже вся північна половина Індії, від Гімалаїв на півночі до північного схилу гір [[Віндх'я]] та р. [[Нармада (річка)|Нармади]] на півдні. Західна межа території гінді пролягає через [[Сиргінд]] (76°30' довг. і 30°45' широти), відокремлюючи гінді від мови [[панджабі]] і прямуючи на південний захід через пустелі [[Патжала|Патжали]] і [[Бхавал-пур]]а до р. [[Джесалміра]], де вже зустрічається з мовою [[синдхі]]. Потім межа повертає на схід через місто [[Удайпур]], стикаючись із територіями мов [[гуджараті]] та [[маратхі]]. Гінді в цих місцях сильно змішана з синдхі та гуджараті. Біля міста [[Індор]]а зустрічаються всі три мови. Звідси межею на півдні служать гірські хребти Віндх'я і [[Шатпура]] майже до річки [[Шона (річка)|Шона]], що збігається з межею до Сиргуджі, звідки прикордонна лінія через гористі області, населені коларіями й дравидами ([[сайталь]] і [[раджмахалі]]), йде до [[Ганг]]у, перетинаючи його близько 87°45' довготи, і потім прямує просто на північ до Гімалаїв, відокремлюючи гінді від [[бенгалі]]. У багатьох місцях гінді так тісно зливається з іншими сусідніми новоіндійськими мовами, що не можна визначити, де закінчується одна мова й починається інша. Територія поширення гінді охоплює більш ніж 248000248&nbsp;000 кв. миль.
 
== Історія ==
{{main|Граматика гінді}}
 
Для письма використовується звичайний індійський алфавіт [[деванагарі]], вживаний для релігійних книг; світський його різновид називається просто ''нагарі''. Скорописна форма нагарі, якою послуговуються писарі, називається ''каястхі'', або ''кайтхі''; подальша його видозміна, прийнята у торговельному класі, має назву ''сурафі'', або ''магаджані''. ПорядНарівні ізз цими тубільними системами письма вживається у індійців-[[мусульмани|магометан]] і арабське письмо (особливо для ''гіндустані'').
 
Загальний характер мови гінді однаковий з іншими новоіндійськими мовами. У [[фонетика|фонетичномому]] плані відмінна його риса&nbsp;— зникнення в порівнянні з [[санскрит]]ом цілої низки кінцевих [[приголосний звук|приголосних]] і [[голосний звук|голосних]], у [[морфологія|морфології]]&nbsp;— відпадання синтетичної відміни та відмінювання, в [[словник]]у&nbsp;— велика кількість [[перська мова|перських]] і [[арабська мова|арабських]] слів.