Кришталева ніч: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Sapin (обговорення | внесок) Мітка: потенційно неавторитетне джерело |
||
Рядок 8:
== Передісторія ==
Формальним приводом для акції став замах в Парижі з боку 17-річного єврейського підлітка, сина польських репатріантів Гершеля Грюншпана на життя німецького дипломата. Бажаючи помститися за приниження своєї сім'ї, висланої з Німеччини, Грюншпан придбав пістолет і, безперешкодно проникнувши на територію посольства, вистрілив в третього секретаря барона Ернста фон Рата. Смерть співробітника посольства, який раптом став національним героєм, послужила сигналом до хвилі антисемітської пропаганди. 7 листопада в екстреному випуску нацистської газети "Фолькешер Беобахтер" був кинутий заклик до погрому: {{text-2|"Німецький народ зробив необхідні висновки з вашого злочину. Він не буде терпіти нестерпну ситуацію. Сотні тисяч [[євреї]]в контролюють цілі сектори в німецькій економіці, радіють в своїх [[синагога]]х, в той час як їх одноплемінники в інших [[держава]]х закликають до війни проти Німеччини і вбивають наших дипломатів"}}.<ref>[https://ria.ru/society/20081109/154685949.html "Хрустальная ночь" 1938 года. Справка]</ref>
Погроми листопада 1938 року стали ознакою того, що державний [[антисемітизм]] перетворився на смертельну загрозу для євреїв у всьому Третьому Рейху. Попри спроби нацистської пропаганди довести протилежне, вони не були ніяким «спонтанним проявом праведного гніву» через вбивство німецького дипломата євреєм. Натомість, вони мали сприяти втіленню політики «аріїзації», яка розпочалась навесні 1938 року, прискорити експропріацію у євреїв власності та підприємств, які було заплановано скерувати на фінансування переозброєння Німеччини. Обраний для здійснення погромів час був тісно пов'язаний з військовою політикою Гітлера (див. [[Економіка Третього Рейху]]).
| |||