Кришталева ніч: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: УВАГА! Можливий вандалізм! Візуальний редактор
мНемає опису редагування
Рядок 16:
Випадки насильства проти євреїв траплялись і до захоплення влади нацистами. В часи [[Гіперінфляція|гіперінфляції]] 1923 року в [[амбарний район (Берлін)|амбарному районі Берліна]] стались заворушення з антисемітським забарвленням. 1931 року тогочасний лідер СА, а згодом і директор поліції [[Вольф-Гейнрих Гельдорф]] організував антисемітські погроми в Берліні. Відразу після захоплення влади 11 березня 1933 року «Універмаг шторм» в [[Брауншвейг]]у і національний єврейський бойкот 1 квітня 1933 З професійним закон про цивільну службу та Закону про допуск до професії юриста, обидва з яких набули чинності 7 квітня 1933, втрачені в 1933 році, близько 37 000 євреїв їх професійний існування в Німеччині.
 
Тоді тиск на євреїв дещо вщух. Аби не завдати економіці рейху великої шкоди, єврейські підприємства не піддавали прямій дискримінації.<ref>Emmanuel Feinermann, Rita Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , Frankfurt am Main 1999, S. 13</ref> В березні 1935 року, проте, [[Юліус Штрайхер]] розпочав новуенове полювання на відьм проти євреїв для підготовки громадської думки до початку расової сегрегації. Сегрегація була легалізована [[Нюрнберзькі закони|Нюрнберзькими законами]] у вересні. Хоча кількість заявок на еміграцію євреїв і не зросла; проте багато євреїв поступились тиску та були вимушені або продати власні підприємства за заниженою ціною, або ж піти з керівних посад. Вигоду, в основному, отримали кредитні установи, такі як [[Deutsche Bank|Дойче банк]] та [[Dresdner Bank|Дрезднер банк]].
 
В 1937 році політика перейшла від поступового вичавлювання євреїв з економічної діяльності до примусового позбавлення майна державою. У січні «[[Рейхсфюрер СС]]» [[Генріх Гіммлер]] вперше публічно закликав до очищення Німеччини від євреїв ({{lang-de|Entjudung Deutschlands}}), що також було одним з елементів програми 25 кроків [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]] 1920 року. Найліпший спосіб її досягнення&nbsp;— мобілізація «суспільного обурення» та масові заворушення.<ref>Hans Jürgen Döscher: ''«Reichskristallnacht». Die Novemberpogrome 1938.'' 2000, S. 20</ref> Жовтневий номер «бойового листка» [[СС]], ''Das Schwarze Korps'', зосередив увагу на нібито неослабній владі євреїв у торгівлі та промисловості. На думку видання, з цим не можна було миритись: ''зараз нам геть не потрібні єврейські підприємства''.<ref>Feinermann/Thalmann: ''Die Kristallnacht'' , S. 15</ref>