Вікіпедія

Почайна: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Рядок 33:
 
=== Згадки у стародавній писемності ===
Гідронім «Почайна» є однією з найдавніших назв рікрічок у [[Подніпров'я|Середньому Подніпров'ї]]. Вперше гідронім «Почайна» згадується в Повісті временних літ. Згідно Лаврентіївського літопису<ref name=":3">Лаврентьевская и Троицкая летописи. X // Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению Археологическою комиссиею.&nbsp;— СПб., 1846.&nbsp;— Bd. I.&nbsp;— С. 50.</ref>, княгиня Ольга після свого візиту у Константинополь саркастично пропонує посланцям візантійського царя зачекати на обіцяні дари у Почайні (можливо, в гавані цієї річки&nbsp;— Притиці<ref name=":0" />) стільки ж часу, скільки вона сама провела в Суді (літописець через незнання переніс тодішню назву протоки Босфор на бухту Золотий Ріг):▼
 
▲Гідронім «Почайна» є однією з найдавніших назв рік у [[Подніпров'я|Середньому Подніпров'ї]]. Вперше гідронім «Почайна» згадується в Повісті временних літ. Згідно Лаврентіївського літопису<ref name=":3">Лаврентьевская и Троицкая летописи. X // Полное собрание русских летописей, изданное по высочайшему повелению Археологическою комиссиею.&nbsp;— СПб., 1846.&nbsp;— Bd. I.&nbsp;— С. 50.</ref>, княгиня Ольга після свого візиту у Константинополь саркастично пропонує посланцям візантійського царя зачекати на обіцяні дари у Почайні (можливо, в гавані цієї річки&nbsp;— Притиці<ref name=":0" />) стільки ж часу, скільки вона сама провела в Суді (літописець через незнання переніс тодішню назву протоки Босфор на бухту Золотий Ріг):
 
{{Початок цитати}}…такоже постоиши оу мене въ Почаине якоже азь въ Суду то тогда ти вдамъ… {{Кінець цитати}}У наступних літописних списках, письмових джерелах пізнього середньовіччя і пізніших документах назва річки могла варіюватися:
Рядок 107 ⟶ 106:
 
=== Аналогії у фольклорі та язичництві ===
Прихильники історичної школи фольклористики ототожнювали Почайну з казковою річкою [[Пучай]] (вона ж [[Смородина (рікарічка)|річка Смородина]] або Вогняна річка), Почай-ріка<ref>Древнейшие российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым.&nbsp;— М.,, 1977.&nbsp;— С. 87, 440, 453.</ref>, а також Почев-ріка<ref>Былины.&nbsp;— Л.,, 1954.&nbsp;— С. 186.</ref>.
 
У давньоруській казці і епосі річка Смородина відокремлює світ живих від світу мертвих і є певним аналогом давньогрецького Стіксу; перепоною, яку належить подолати людині або його душі по дорозі на «той світ». У Пучай-річці живе «Чудо-Юдо», він же «Змій Горинич» о трьох головах і дванадцяти хвостах, з яким змагаються богатирі. Найперше&nbsp;— Добриня Микитич, історичним прототипом якого є воєвода Добриня, дядько князя Володимира Святославовича, брат його матері Малуші, який очолював його дружину і тому брав участь у поваленні язичницьких слов'янських ідолів в Києві під час Хрещення Русі. Так, в Новгороді саме Добрині князь Володимир, згідно з Новгородським літописом, «повеле крестити всех»<ref>Крещение Руси: источники против интерпретаций.[http://apologetics.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=80:2011-07-27-18-43-19&catid=39:2011-07-26-20-26-05&Itemid=64]</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Почайна