Історичні землі України: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shmurak (обговорення | внесок) м вилучена Категорія:Регіони України за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 20:
З середини XII століття розпочався процес занепаду Київської держави. Безпосереднім спадкоємцем політичної і культурної традиції Київської Русі стало [[Галицько-Волинське князівство]], яке продовжило ранній період української державності. В XIII — І половині XIV століть у складі Галицько-Волинської держави було об’єднано значну частину української етнічної території.
У XIII столітті [[захід]]ний кордон Галицько-Волинського князівства проходив по [[річка|річці]] [[Яселка|Яселці]], далі у північно-східному напрямку через річки [[Віслок]] і [[Сян]] і ще далі, на захід від річки [[Вепр (річка)|Вепр]], пролягав на південний-схід. Крайніми західними українськими поселеннями були [[Коросно]], [[Ряшів]], [[Щекарів]], [[Верещин]]. Північною межею Галицько-Волинської держави були притока [[Буг]]у [[Володавка]] і [[Верхня Прип'ять]], а після входження до складу князівства [[Берестейська земля|Берестейської землі]] — річки [[Наров]] і [[Яселда]]. На [[схід|сході]] [[князівство]] межувало з [[Турово-Пінська земля|Турово-Пінською]] і [[Київська земля|Київською]] землями. Кордон проходив через [[Прип'ять
Галицько-Волинське князівство включало [[Перемишльська земля|Перемишльську]], [[Звенигородська земля|Звенигородську]], [[Галицька земля|Галицьку]], [[Володимирська земля|Володимирську]], [[Луцька земля|Луцьку]], [[Дорогобузько-Пересопницька земля|Дорогобузько-Пересопницьку]], [[Болохівська земля|Болохівську]], [[Берестейська земля|Берестейську]], [[Холмська земля|Холмську]], [[Червенська земля|Червенську]] і [[Белзька земля|Белзьку]] землі. До складу князівства входили також землі у нижній течії [[Дністер|Дністра]], [[Прут]]у, [[Серет]]у, а також значна частина [[Закарпаття]].
| |||