Пензенська губернія: відмінності між версіями

Поверхня губернії досить хвиляста від пологих пагорбів і іноді глибоких річкових долин. Ці долини наводнюються навесні річками. Найвищі місцевості губернії знаходилися в південній її частині, в повітах Чембарському, Нижньо-Ломовському, Пензенському і Городищенському. Звідси поверхню губернії злегка і поступово схилялася до північно-заходу. Східна частина Копальні і північно-західна частина Інсарського повіту становили саму низовинну і рівну частину губернії. Найбільша кількість річок, струмків та ярів губернії було на території Інсарського повіту, чого він вважався самим мальовничим. У Городищенському повіті особливо гірська його північно-східна частина. У [[1860 рік ]]в році деяких пунктах області були проведені вимірювання. Абсолютна висота, 874 фути, зафіксована в селі Вирубове, на кордоні з Саратовською губернії.

[[15 вересня]] [[1780 рік]]а року в результаті реформи [[Катерина II|Катерини II]] було утворено «Пензенське намісництво», в яке увійшли території колишньої [[Пензенська провінція|Пензенської провінції]] [[Казанська губернія|Казанської губернії]], а також частини [[Шацька провінція|Шацької]] і [[Тамбовська провінція|Тамбовської]] провінцій [[Воронезька губернія|Воронезької губернії]].

[[12 грудня]] [[1796 рік]]а року «Пензенське намісництво» було перетворено в «'Пензенську губернію»', до неї увійшла також частина ліквідованої [[Саратовська губернія|Саратовської губернії]].

[[5 березня]] [[1797 рік]]а року Пензенську губернію скасували, а її повіти розподілили між [[Саратовська губернія|Саратовської]], [[Тамбовська губернія|Тамбовської]], [[Нижегородська губернія|Нижегородської]] і [[Симбірська губернія|Симбірської]] губерніями.

[[9 вересня]] [[1801 рік]]а року «'Пензенська губернія»' відновлена у складі 10 повітів.

[[14 травня]] [[1928 рік]]а року Постановою ВЦВК і Раднаркому РРФСР «'Пензенська губернія»' була ліквідована, її територія увійшла до складу [[Середньо-Волзька область|Середньо-Волзької области]]<ref>[http://penzagard.ru/administrativno-territorialnoe-delenie-penzenskogo-kraya.html Хроніка адміністративно-територіального поділу Пензенського краю]</ref>.

З [[1797]] по [[1801 рік]] рр. Пензенська губернія була скасована.

Після відновлення Пензенської губернії в [[1801 рік ]] році до її складу увійшло 10 [[Повіти Росії|повітів]] і цей поділ зберігався до [[1918 рік|1918 року]]:

У [[1918 рік]]у році утворений [[Рузаєвський повіт]], [[1923]] [[Тамбовська губернія|Тамбовської губернії]] приєднані [[Спаський повіт (Тамбовська губернія)|Спаський]] і більша частина [[Темниковський повіт|Темниковського]] повітів.

У березні [[1925 рік|1925 року]] скасовані Інсарський, Керенський, Мокшанський, Наровчатський, Саранський і Темниковський повіти. У травні Рузаєвський повіт перейменовано в Саранський, у вересні відновлений Рузаєвський повіт, а Спаський повіт перейменовано в [[Спаський повіт (Тамбовська губернія)|Бєднодем'яновський]].

[[14 травня]] [[1928 рік]]а року Пензенська губернія і всі її повіти були скасовані, а їх територія увійшла в [[Середньоволзька область|Средньоволзьку область]].

[[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897 року]] Населення області склало 1 470 474<ref name="Демоскоп Weekly"/> (72 0912 чоловіків і 763 036 жінок). У 1896&nbsp;р. православних налічувалося 1 387 726, розкольників 22 362, католиків 1025, протестантів 410, євреїв 619, [[мусульмани|магометан]] 68 131, інших сповідань 392. Дворян було 9682 чол., духовного звання&nbsp;— 10 918, почесних громадян і купців&nbsp;— 8033, міщан&nbsp;— 65 472, військових станів&nbsp;— 84 684, селян&nbsp;— 1 301 425, інших станів&nbsp;— 451. У 1865&nbsp;р. в губернії нараховувалося 1 199 272 жителя. Розкол поширений головним чином в Чембарському (село [[Поїмо (Пензенська область)|Поїмо]]) і Нижнеломовському повітах. У селі Андріївці Чембарського повіту жили до 800 молокан. У 1892&nbsp;р. всіх дворів у волостях було 210 290, з них селянських&nbsp;— 206 029. Середній склад двору був 6,3 душ. Середній (за 5 років) приріст населення&nbsp;— 25 022 людинуосіб вза рік або 1,7&nbsp;%. До 1 січня 1892&nbsp;р. не вище норми землі (1,9 дес.) мали 278 884 душ. Вищий наділ (від 2,75 до 4,6 дес.) мали 294 261 душ. З повітів найбільш населеними були Наровчатський (59,5 жителів на кв. версту), Нижнеломовський (56,3 чол.) і Пензенський (54 чол.); найменше заселений був Городищенський повіт (29,9 чол.). По всій губернії на 1 кв. версту припадало 46,9 душ.