Вікіпедія

Великдень: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
правопис
правопис, стиль
Рядок 22:
|date2009 =
|date2010 =
|святкування = вночі і рано вранці [[богослужіння]] в церквах, святкування у колі сім'ї, народні гуляння, відвідування [[Хрещені батьки|хресних батьків]] й родичів, могил рідних
|традиції = [[Великоднє привітання]]; освячення [[Великоднє яйце|крашанок]], [[Паска|пасок]]
|пов'язаний = [[М'ясопуст]], [[Масниця]], [[Прощена неділя]], '''[[Великий піст]]''', [[Вербна неділя]], [[Страсний тиждень]], [[Світла седмиця]] ([[Світлий тиждень]]), [[Вознесіння Господнє]], [[День Святої Трійці]], [[Петрів піст]]
Рядок 52:
У [[Католицька енциклопедія (1913)|«Католицькій енциклопедії»]] сказано: «Великдень увібрав до себе багато язичницьких звичаїв на честь повернення весни. [[Яйце]] є символом відродження життя ранньою весною… [[Кролик]]&nbsp;— це язичницький символ, і він завжди був символом родючості»<ref>«[[Католицька енциклопедія (1913)|The Catholic Encyclopedia]]», 1913, т. V, с. 227 {{ref-en}}</ref>.
 
«Великдень, як і [[Різдво Христове|Різдво]]… мають у своїй основі сонячний (солярний) характер, тобто пов'язані із дохристиянською вірою в народження нового [[сонце|Сонця]] як божества, що є запорукою життя на землі. (…) Отже, Великдень, у своїй першооснові — — це святкування приходу [[Весна|весни]], свято воскресіння землі та природи в цілому до нового життя. (…) Великодні свята [[українці]]в славні й своїми [[обряд]]ами, що, без сумніву, є дохристиянськими»<ref>''М. Крищук'', «Читанка з народознавства», м. Тернопіль, 1993&nbsp;р., с. 79—82</ref>.
У святкуванні Великодня вбачають [[язичництво|язичницьке]] коріння, котре сягає ще часів до зародження [[Християнство|християнства]]. Зокрема в [[Україна|Україні]] в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її [[Родючість ґрунту|родючість]]. Саме з цими віруваннями й були тісно пов'язані поминальні обряди навесні.
 
Рядок 62:
Існує декілька легенд щодо виникнення назви [[свято|свята]]. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як [[Розп'яття Христове|розп'яли Христа]]&nbsp;— дні поменшали. Тепер лише [[царські ворота]] в церкві стоять навстіж сім днів…».
 
У західнослов'янських мовах назва свята перекладається як «Великаніч»: [[чеська мова|чеською]] ''Velikonoce'', а [[польська мова|польскоюпольською]] ''Wielkanoc''. У [[болгарська мова|болгарській]] (південно-слов'янській мові) подібно до української назви&nbsp;— ''Великден'', а споріднені болгарам [[македонці]] називають це свято ''Велигден''. Проте, протиріччя у цьому немає, оскільки це давнє свято, включаючи і його атрибутику (зокрема й [[крашанки]]) нерідко пов'язують із ще дохристиянськими традиціями відмічати знакові [[Астрономія|астрономічні]] події, у тому числі й [[весняне рівнодення]], коли перший великий день (більший за ніч день) міряється своєю тривалістю з останньою великою (більшою за день) ніччю.
 
=== Пасха ===
Рядок 187:
Наразі дослідникам досить важко розібрати які саме великодні обряди коли виникли і за яких обставин. З християнською великодньою [[обряд]]овістю змішалися давні [[Язичництво|язичницькі]] обряди, пов'язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичницька обрядовість частково перемандрувала у Великодній тиждень, а частково й зовсім зникла, оскільки припадала на [[Великий Піст]], що повністю протилежний «весняній радості».
 
У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців [[XIX століття|XIX]]-—[[XX століття|XX]] ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одному, культів&nbsp;— культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею [[Воскресіння]]&nbsp;— ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім [[слов'яни|слов'янам]], що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за [[атрибут]] християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі й на землі», було, мабуть, одною з основніших [[Ідея|ідей]] весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, на кшталт того, що «під Великодню неділю не вільно спати», бо «той, хто спить, своє щастя проспить».
[[Файл:Олександрія.Великдень.2015.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Люди принесли до церкви великодні страви на освячення. [[Олександрія]] ([[Кіровоградщина]]), 2015 рік.]]
Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «[[Пасхальне привітання|Христос воскрес!]]», а всі присутні відповідають «[[Пасхальне привітання|Воістину воскрес!]]» Після служби процесія тричі обходить навколо церкви&nbsp;— [[хресний хід]], а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: [[паска|пасок]], [[крашанка|крашанок]], ковбас, хрону та інших страв (залежно від місцевості). Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними [[рушник]]ами, [[барвінок (рід)|барвінком]] і [[свічка]]ми. Після церковної служби розходяться по домівках і починають «розговлятися».
Рядок 205:
[[Великодній понеділок]] зветься [[Обливаний понеділок|Обливаним]]. За традицією хлопці обливають дівчат [[вода|водою]]. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий [[врожай]]. Цей [[вогонь]] вважається святим і мусить сам згаснути.
 
Також цей день називають Світлий Понеділок. За древнім повір'ям, треба спостерігати за погодою в понеділок&nbsp;— наприклад, якщо понеділок дощовий, то можна очікувати і дощове літо.<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/koli_pasha_2018_v_ukrayini_data_svyata_ta_traditsiyi_na_pashu_n878616|title=Пасха 2018 в Україні: дата та традиції - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-01-24}}</ref>
 
Великодні свята закінчуються поминанням мертвих&nbsp;— молитвою і [[Тризна|тризною]] «на гробках». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з'їдених яєць, кості зі освяченого м'яса, освячену сіль тощо. Виливають і чарку горілки: «Їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим.
Рядок 235:
В [[Іспанія|Іспанії]] в Святий Тиждень проходять дуже барвисті процесії. Неділю за 7 днів до Великодня називають «Domingo de Ramos», на вулицях за традицією продаються пальмові гілки, які потрібно освячувати в церквах і прикрашати ними свої будинки. Вважається, що вони оберігають від різних лих.<ref>{{Cite news|url=https://happyinspain.com/articles/prazdniki-fiestas/semana-santa-pasxalnaya-nedelya/|title=Semana Santa - Пасхальная Неделя - Барселона Путеводитель Happyinspain|language=ru-RU|work=Барселона Путеводитель Happyinspain|accessdate=2018-03-30}}</ref>
 
У [[Швеція|Швеції]] на Великдень дівчата, щоб вийти заміж, повинні принести на Великдень ву роті води ій полити нею сплячого [[наречений|нареченого]]. Подібний звичай існує також в інших країнах та місцевостях, де дівчата повинні принести воду в роті додому, щоб бути красивими, а хлопці намагаються змусити їх заговорити або засміятись.
 
Ще одним з основних символів Великодня на Заході є Великодній Кролик. Діти вірять в історію про те, що він ховає у своє гніздо різнокольорові шоколадні яйця, а потім роздає їх хорошим і вихованим діткам. Також атрибутом католицького Великодня вважаються крашанки, які символізують початок нового життя. Католики, так само як і православні християни, фарбують яйця в різні кольори.<ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/katolitskiy_velikden_traditsiyi_stravi_shho_gotuyut_na_velikden_n945632|title=Католицький Великдень 2018: традиції та святкові страви - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-03-30}}</ref>
 
{{seealso|Великдень у Греції}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Великдень