Великдень: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
правопис |
||
Рядок 62:
Існує декілька легенд щодо виникнення назви [[свято|свята]]. За однією з них назва «Великдень» («Великий День») з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що «Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як [[Розп'яття Христове|розп'яли Христа]] — дні поменшали. Тепер лише [[царські ворота]] в церкві стоять навстіж сім днів…».
У
=== Пасха ===
Рядок 80:
|valign=top|
* [[італійська мова|італійською]] ''pasqua'',
* [[Німецька мова|
* [[російська мова|російською]] ''пасха'',
* [[французька мова|французькою]] ''pâques'',
Рядок 225:
З Великого Четверга до Великодня у [[католицизм|католицьких церквах]] заборонено дзвонити у дзвони на знак [[жалоба|жалоби]], тому в [[Німеччина|Німеччині]] та [[Австрія|Австрії]] існує [[звичай]] щоденних вуличних процесій з дерев'яними тріщалками або іншими інструментами, щоб нагадувати віруючим про службу Божу. Перша письмова згадка про цей звичай датована [[1482]] роком. Існує також [[легенда]], що дзвони у цей час летять на посвяту до [[Рим]]у. У багатьох католицьких місцевостях Європи у [[Страсна п'ятниця|Страсну П'ятницю]] влаштовують різноманітні традиційні процесії. У [[Франція|Франції]], коли на Великдень знову дзвонять у дзвони, прийнято обніматись та цілуватися на знак радості.
Ще поширенішим є звичай ховати у [[гніздо|гніздах]] в саду розмальовані яйця, котрі повинні шукати [[діти]]. Вважається, що яйця збирає у птахів та потім розмальовує [[великодній заєць]] (або [[кріль]]). В інших місцевостях, наприклад: у [[Франція|Франції]] та [[Бельгія|Бельгії]], вважається, що розмальовані яйця розносять дзвони повертаючись з м.
У [[Фінляндія|Фінляндії]] для відлякування [[відьма|відьом]] на Великдень розпалюють [[багаття]]. Діти переодягаються на відьм та ходять від хати до хати і збирають ласощі. Також в [[Австрія|Австрії]] існує великодній звичай розкладати великі багаття на пагорбах. У [[Данія|Данії]] вихідні починаються ще у [[Великий Четвер]], також існує традиція відправляти до Великодня анонімні віршовані вітання, так звані, «листи дурника» ({{lang-da|gaekkebrev}}). Отримавши листа, потрібно вгадати від кого він. Якщо одержувач вгадує, то отримує від автора крашанку, якщо ні — то винен яйце автору вітання. Замість яйця призом може бути і поцілунок або зобов'язання влаштувати вечірку.
|