Війниця (Дубенський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
У 20-х рр.. Війницею заволоділа панська [[Польща]]. На селян було накладено великі податки. І знову передові люди села організували боротьбу проти поневолювачів. У 1934—1935 рр. у Війниці існувала підпільна партійна організація з місцевим комітетом, секретарем якого обрали Івана Вальчуна. Аби зберегти національні традиції, свідома частина жителів села згуртувалася в осередку [["Просвіта"|«Просвіти»]]. Заснували його Тимофій Євгенюк та Тимофій Пуцак. Загальне захоплення викликали вистави у постановці сільських аматорів, на які часто приходили подивитись жителі сусідніх сіл. Мали просвітяни і власну бібліотеку, основу якої складали твори класиків української літератури [[Іван Котляревський|Івана Котляревського]], [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], [[Іван Франко|Івана Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]] та інших. На власні кошти учасники товариства збудували будинок у центрі села, поблизу церкви, для потреб осередку. Проте вільно користуватись ним не змогли, адже у 1928 р. [[«Просвіта»]] була заборонена польською владою.
 
У 30-х рр.. в селі була досить активною політична боротьба. Так, зокрема було організовано на [[Козирщина|Козирщині]] масовий селянський виступ на підтримку страйкуючих робітників ліснихлісових володінь графа Лядохівського. На жаль, доля страйкарів трагічна: поліція, налякана масовою непокорою, їх розстріляла, а організаторів було заарештовано та відправлено у Дубенську тюрму. Проте в'язні, зробивши підкоп, втекли з тюрми та приєднались до боротьби проти фашизму в [[Іспанія|Іспанії]] в рядах інтернаціональної бригади ім.. [[Ярослав Домбровський|Ярослава Домбровського]].
 
В 1939 р. у Війниці встановили радянську владу, а у 1940 р. створено колгосп.