Кавказька Албанія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 9:
Кавказькі албанці вперше згадуються в античних авторів&nbsp;— [[Пліній Старший|Плінія Старшого]], [[Арріан]]а, як складова частина армії [[Дарій III|Дарія ІІІ]] в [[Битва при Гавгамелах|битві при Гавгамелах]] проти [[Александр Македонський|Александра Македонського]]. За даними клинописних текстів та античних авторів<ref>[[Страбон]], [[Пліній Старший]], [[Діон Кассій]], [[Плутарх]] та інші</ref> населення Албанії звалося «албанцями», «утіями» чи «удінами», «гелами» чи «легами» та «каспіріями» і поділялося на 26 племен. Відомості давніх авторів та результати розкопок зображують Кавказьку албанію родючою країною. Населення займалося плужним землеробстовом, садівництвом та городництвом, відгінним скотарством. Існували й міста, найдавнішим з яких було головне місто країни&nbsp;— Кабала (Кабалака). В останні сторічча до нашої ери в Албанії почала складатися перша держава. Албанці поклонялися Місяцю, який був їх головним божеством та Сонцю. Головний храм та храмова область знаходилися в західній частині країни поруч кордонів Грузії.
 
В І сторіччі до нашої ери цар Кавказької Албанії [[Оріс]] разом з царем Вірменії [[Тигран II|Тиграном ІІ]] та царем [[Іберія (Східна Грузія)|Іберії]] Артоком вів війну проти [[Стародавній Рим|римлян]] які вторглися у Закавказзя на чолі з [[Луцій Ліциній Лукулл|Лукуллом]] (69-67 роки до нашої ери) та [[Помпей|Помпеєм]] (похід 66-65 роки до нашої ери). В цій боротьбі Албанії вдалося зберегти свою незалежність.
 
В ІІІ-V століттях в Албанії складаються феодальні відносини. Опорою влади були землевласники [[азати.]]
 
З IV століття цар Урнайром[[Урнайр]]ом почав запроваджувати [[християнство]]. Незабаром церква отримала значні володіння, а селяни мусили платити на її користь десятину. В IV—VIII століттях албанську церкву очолював самостійний (автокефальний) [[католікос]].
 
В ІІІ столітті Албанію захопила держава [[Сасаніди|Сасанідів]] яка вперто намагалася закріпитися в районі сучасного [[Дербент]]у де знаходилося одне з найдавніших міст Албанії&nbsp;— Чола (Чога, Джора). Сасаніди обклали населення важкими податками та повинностями змушуючи будувати укріплення в районі Чоли. Визиск іноземців призводив до повстань албанців та інших закавказьких народів. Найбільшим було повстання вірмен, албанців та іберів у 450—451 роках на чолі з вірменським князем [[Вардан Маміконян|Варданом Маміконяном]]. Відбувалися повстання і пізніше&nbsp;— в 481—484, 571—572 роках та інші. Придушивши повстання 457 року очолюване царем [[Ваче ІІ]], Сасаніди скасували царський титул Албанії, однак пізніше його було відновлено за царя [[Вачаган ІІ|Вачагана ІІ]] (487—510), а в VI столітті знову скасовано. В VII столітті князі з роду [[Міхраніди|Міхранідів]] в умовах, коли держава Сасанідів ослабла в боротьбі з арабами відновили політичну самостійність країни. Видатним державним діячем першої половини VII століття був князь [[Джеваншир]]. За його правління Албанія змогла відстояти свою незалежність в боротьбі з [[Халіфат]]ом на півдні та [[Хозарський каганат|Хозарським каганатом]] на півночі.
 
З V століття отримує розвиток писемність Албанії пристосована до однієї з місцевих мов&nbsp;— гаргарської. Албанська абетка складалася з 52 букв і мала багато спільних рис з грузинською та вірменською абетками. Були відкриті церковні школи в яких навчалися діти знаті та духовенства. На албанську перекладалися церковні книжки. Розвивалася література, а з VII століття й історія&nbsp;— була складена книжка «Історія агван» яка містить цінні відомості з історії країни. Створення цієї книжки пов'язане з ім'ям Мойсея Каланкайтукського (Мовсеса Каганкатваци). Архітектурними пам'ятками тих часів є храми руїни яких збереглися в селах Лякит та Кум [[Кахський район|Кахського]] і на горі [[Бешидаг]] [[Агдамський район|Агдамського]] районів Азербайджану.
 
На початку VIII століття Албанію завоював Халіфат. В ІХ столітті військово-політичні позиції халіфату на Кавказі значно ослабли. Цьому серед іншого сприяв рух [[Хурраміти|хуррамітів]]. В другій половині ІХ століття більша частина Албанії опинилася в складі володінь ісламізованих місцевих князів, найстійкішими з яких виявилися держави очолювані династіями Шеддадідів та Маз'ядідів. У вірменських князівствах в правобережній Кавказькій Албанії<ref>Сучасний [[Нагірний Карабах]].</ref> [[Григорій Хамам]] в Х столітті тимчасово відновив титул царя Албанії. Залишками цих володінь були у XVIII столітті князівства меліків Карабаху. В результаті асиміляції місцевого населення різноманітними тюркськими елементами в Албанії так само як і в сусідній [[Атропатена|Атропатені]] поширюється тюркська [[азербайджанська мова]].
 
== Примітки ==