Падіння Константинополя (1453): відмінності між версіями

Турецька армія складалася приблизно з 80 тисяч регулярних бійців, не рахуючи ополчення, [[башибузуки|башибузуків]], яких було близько 20 тис., і декількох тисяч солдатів тилових служб. У флоті султана було 6 [[триреми|трирем]], 10 [[Бірем]], 15 гребних [[галера|галер]], близько 75 фуст (невеликих швидкохідних суден), і 20 парандарій — важких вантажних барж для підвезення продовольства і матеріалів. Турецьким флотом командував правитель [[Галліполі]] Сулейман Балтоглу. Така кількість судів відразу ж визначила панування турків у [[Мармурове море|Мармуровому морі]].

 

 

Найвірогіднішими союзниками Костянтина були [[Венеція|венеціанці]]. Їхній флот вийшов в море лише після 17 квітня і отримав інструкцію чекати підкріплення біля острова [[Тенедос]] до 20 травня, а потім прориватися через [[Дарданелли]] на Константинополь. [[Генуя]] зберігала нейтралітет. [[Угорщина|Угорці]] ще не оговталися після недавньої поразки. [[Валахія]] і [[Сербія|сербські]] держави були у васальній залежності від султана, а серби навіть вислали допоміжні війська у султанську армію. [[Скандербег]] в [[Албанія|Албанії]] був налаштований проти турків, але він також недолюблював візантійців і венеціанців.

 

 

==== Система захисту Константинополя ====