Зінченко Михайло Львович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Buky (обговорення | внесок)
Buky (обговорення | внесок)
Рядок 49:
==Служба в Російській армії==
 
У 1912 р. 28 листопада поступив на військову службу «вольноопределяющимся» до 83 піхотного Самурського полку (м.Ставропіль). 1 грудня 1914 р. закінчив чотирьохмісячні курси Тифліського піхотного військового училища. Був призначений командиром роти 18 Туркестанського стрілецького полку, брав участь в Саракамишському бою. З 29 грудня по 12 травня 1915 р. служив в 4 Кубанському пластунському батальйоні. Брав участь в боях на російсько-турецькому кордоні у с.Караурган 14 січня 1915 р., а 10 травня 1915 р. на російсько-австро-угорському кордоні у м.Сокаль. З 8 вересня 1915 р. по 15 травня 1916 р. служив- помічником Кременчуцького етапного коменданта, з 15 травня по 16 липня 1916 р. - командиром 124 етапної роти. З 1 серпня 1916 р. по 21 квітня 1917 р. служив- в 4 Кубанському пластунському батальйоні. Був переведений до резерву чинів штабу Київського військового округу (квітень – жовтень 1917 р.). 18 грудня 1917 р. був визнаний непридатним до військової служби у зв’язку з пораненням.
[[File:Зінченко М.Л. на Першій світовій війні.jpg|thumb|220*100|left|на Першій світовій війні]]
Брав участь в Саракамишському бою, на російсько-турецькому кордоні у с.Караурган 14 січня 1915 р., а 10 травня 1915 р. на російсько-австро-угорському кордоні у м.Сокаль.
Нагороджений орденами Святої Анни 4 ступеня з написом «За хоробрість» та Святого Станіслава 3 ступеня з мечами та бантом.
 
18 грудня 1917 р. був визнаний непридатним до військової служби у зв’язку з пораненням.
 
==Українська революція==