Вікіпедія

Розпад СРСР: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Shmurak (обговорення | внесок)
23 873 редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 64:
 
=== Міжнаціональні конфлікти ===
На території СРСР розгорається ряд міжнаціональних конфліктів. Першим проявом напруженості в період Перебудови стали події в [[Казахстан]]і. 16 грудня 1986 року в [[Алмати | Алма-Аті]] відбулася демонстрація протесту після того, як вранці того ж дня, Пленум ЦК Компартії Казахстану відправив на пенсію багаторічного партійного лідера республіки [[Кунаєв Дінмухамед Ахмедович| Дінмухамеда Кунаєва]] і «одноголосно обрав» на його місце — Геннадія Колбіна, який працював до цього першим секретарем [[Ульяновська область | Ульяновського обкому КПРС]]. Демонстрація була придушена [[Внутрішні війська|внутрішніми військами]]. Ці події відомі в Казахстані як «[[Грудневе повстання]]», також Желтоксан ({{lang-kk|Желтоқсан}}  — грудень).
 
Пізніше, грудневі виступи стали офіційно оцінюватися в Казахстані як подія, «що стало початком розпаду тоталітарної системи, імпульсом до вирішення питання щодо державної незалежності Казахстану». Учасники цих подій були повністю реабілітовані, постраждалим в ході придушення заворушень була надана певна соціальна допомога. Деяким з них надано житло. У 2006 році на центральній площі Алма-Ати було зведено пам'ятник «На честь незалежності», присвячений «Желтоксану».
Рядок 505:
Вже через 2 дні, [[23 грудня]] країни [[Європейське співтовариство|Європейського Співтовариства]] прийняли з цього приводу так звану «Заяву дванадцяти», в якій члени ЄС взяли до відома, що «міжнародні права і зобов'язання колишнього СРСР, включаючи права і зобов'язання за [[Статут ООН|Статутом ООН]], будуть продовжувати здійснюватися Росією».<ref>{{Cite web|url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_119/print1295473858479628|title=Заява &quot;Дванадцатьох&quot; про майбутній стату... {{!}} від 23.12.1991|website=zakon2.rada.gov.ua|accessdate=2017-05-06}}</ref>
 
Опираючись на дані заяви в сукупності з рішенням держав-учасниць Співдружності, [[24 грудня]] [[1991]] [[Президент Російської Федерації|російський президент]] [[Єльцин Борис Миколайович|Борис Єльцин]] офіційним посланням проінформував [[Генеральний секретар ООН|Генерального секретаря ООН]] [[Хав'єр Перес де Куельяр]]а про те, що «членство Союзу Радянських Соціалістичних Республік в Організації Об'єднаних Націй, зокрема в Раді Безпеки, у всіх інших органах і організаціях системи ООН продовжується при підтримці країн СНД Російською &nbsp;Федерацією».
 
Лист також містив формулювання про те, що країна «в повній мірі зберігає відповідальність за всі права і зобов'язання СРСР відповідно до Статуту ООН».<ref>{{Cite web|url=https://web-beta.archive.org/web/20140831202146/http://www.iaea.org/Publications/Documents/Infcircs/Others/inf397.shtml|title=INFCIRC/397 - Note to the Director General from the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation|website=web-beta.archive.org|accessdate=2017-05-06}}</ref><ref name=":0" /> Того ж дня повідомлення було передане постійним радянським представником в ООН Юрієм Воронцовим генсеку організації.<ref>{{Cite web|url=http://www.pseudology.org/Zalinyan/Glava_4_1.htm|title=Народ|website=www.pseudology.org|accessdate=2017-05-06}}</ref> Про наступний хід подій існує тільки коротке інформаційне повідомлення [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|МЗС РФ]] наступного змісту:
Рядок 511:
{{цитата|''Генеральний секретар направив текст послання всім членам ООН і, посилаючись на думку юридичного департаменту Секретаріату ООН, запропонував вважати, що це звернення носить повідомчий характер, констатує реальність, і не вимагає формального схвалення з боку ООН. Про згоду з таким підходом повідомили всі постійні члени Ради Безпеки та інші провідні країни, і з 24 грудня 1991 року Російська Федерація продовжила членство в ООН.''|3=|4=}}
 
Незважаючи на лаконічність офіційної позиції [[Міністерство закордонних справ Російської Федерації|МЗС РФ]] питання про членство вирішувалося не «буденно &nbsp;і &nbsp;технічно», а в ході багатогодинних консультацій з [[Міжнародний суд ООН|Міжнародним судом ООН]]. Для підтвердження своєї позиції [[26 грудня]] Міністерство додатково направило ноту на ім'я голови, яка, однак, в цілому повторювала зміст президентського листа. Аналогічні документи були направлені і в інші міжнародні організації, до яких входив СРСР, продовживши членство колишньої [[Наддержава|наддержави]].<ref>{{Cite web|url=https://www.iaea.org/sites/default/files/infcirc397.pdf|title=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://web-beta.archive.org/web/20140831202146/http://www.iaea.org/Publications/Documents/Infcircs/Others/inf397.shtml|title=|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
Перебравши на себе повноваження СРСР, Росія у ноті свого МЗС від [[13 січня]] [[1992]] року вкотре'' &nbsp;''заявила про «продовження здійснення прав та виконання обов'язків, що витікають з міжнародних договорів, укладених СРСР».
 
== Фінансове банкрутство СРСР ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Розпад_СРСР