Зимовий палац: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Пам'ятки архітектури; додана Категорія:Пам'ятки архітектури Росії за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 56:
=== Перебудова архітектора Г. Маттарнові ===
Необхідність мати представницьку резиденцію спонукала до перебудови первісного палацу, яку почали у '''1716 р'''. Перебудову вів [[архітектор]] [[Георг Маттарнові]] (? — 1719). Економний [[Петро І]] вітав і економний підхід до будівництва, бо в Петербурзі початку 18 ст. гостро відчувався брак будівельних матеріалів. Тому перебудову здійснили з повним використанням первісного і невеличкого за розмірами Зимового палацу. Він став лише бічним [[ризаліт]]ом нової будівлі, що було оригінальним і цікавим архітектурним ходом в будівельній практиці Г. Маттарнові. Другий ризаліт побудували в тих же формах, а їх з'єднали новим корпусом с колонами, високим [[
Зали цього Зимового палацу показували іноземцям. Серед відвідувачів [[1723]] року був і Ф. В. Берхгольц, що залишив описи-мемуари та активно купував архітектурні кресленики та проекти нових споруд в російській столиці. Приміщення нового Зимового палацу стають не тільки резиденцією царя, а і адміністративним закладом, коли сюди перевели урядовий Сенат та Кабінет-канцелярію. Були використані навіть Людські покої, де розмістили Кабінет-канцелярію та приватну [[Бібліотека|бібліотеку]] царя<ref>сборник «Музей», № 2, М, 1981, с. 47</ref>. Перепланування продовжувались і на земельній ділянці. Так вздовж мура Зимового палацу у [[1718]]–[[1720]] рр. був проритий новий канал між річками Невою та Мойкою (Зимова канавка)<ref>сборник «Музей», № 2, М, 1981, с. 46</ref>.
|