Білий Камінь (Золочівський район): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 426:
У [[1960]] році до Білого Каменя приїхала працювати агрономом [[Ложовська Зінаїда Яківна|Зинаїда Ложовська]] (дівоче прізвище&nbsp;— Левченко) і вже за десять років своєї діяльності на цій посаді та досягнувши значних успіхів у розвитку рослинництва їй було присвоєно почесне звання Заслуженого агронома України. А стан справ з тваринництвом був набагато гірший. Зинаїда Яківна Ложовська (Левченко) двічі брала участь у з'їздах Компартії України, як кандидат у члени ЦК Компартії України<ref>Лозицький B.C. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918—1991)….с.359-362</ref> [[8 лютого]] [[1973]] року Зинаїду Яківну призначили на посаду голови колгоспу «Серп і Молот», котрий вона очолювала протягом наступних двадцяти шести років.
 
Тваринництво було першою великою справою, за яку взялася Зинаїда Яківна і вже перших результатів не прийшлосядовелося довго чекати, а саме за рік надої молока збільшилися вдвічі. У [[1975]] році завершене будівництво великого тваринницького комплексу із санпропускником, сауною, зубопротезним (стоматологічним) кабінетом, кімнатами для відпочинку та навчання, пральнею, а також збудовано комплекс будівель під тракторну бригаду. Напрямком у розвитку тваринництва було вирощуваня нетелів, тобто продуктивно запліднених телиць, а за деякий час колгосп реалізовував 1000 нетелів на рік. За особливі досягнення в сільському господарстві Зинаїді Яківні Ложовській було присвоєно звання [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної праці]], а також була нагороджена орденами [[Орден Леніна|Леніна]] та [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]]<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область…С. 347</ref>.
 
У [[1978]] році до колгоспу «Серп і Молот» приєднано колгосп ім. І.&nbsp;Я.&nbsp;Франка (села Жуличі, Почапи) і в результаті чого, площа земельних угідь колгоспу зросла до 5558 гектарів.