Політичні партії Норвегії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Додана історія становлення парламентаризму, а також список непарламентських партій. Не завершено |
|||
Рядок 4:
== Історія парламентаризму ==
==== 1884-1905 рр ====
Найдавнішою політичною партією в Норвегії є [[Венстре (Норвегія)|Ліберальна партія "Венстре"]] , яка була створена в 1884 році. Незабаром після цього була сформована опозиційна [[Хейре|Консервативна партія "Хейре"]]. Головним політичним розмежуванням в той час було питання парламентаризму, з лібералами, які його підтримували, і консерваторами в опозиції. До 1903 року Норвегія була двопартійною системою;<ref>{{Cite news|url=|title=http://www.skoleforum.com/stiler/annet/det.aspx?id=6228|last=|first=|date=|language=|work=|accessdate=}}</ref> невелика "Партія помірних лібералів" приєдналася до консерваторів з виборів 1881 року.
==== 1905-1945 ====
У перші роки 20-го століття відбулися великі електоральні зміни. У 1903 році ліва [[Лейбористська партія (Новегія)|Лейбористська партія]] отримала перші п'ять місць після того, як зафіксувала 10% загальнонаціональних голосів. Для виборів 1921 року колишня дворівнева одномандатна районна система була замінена пропорційним представництвом<ref>{{Cite web|url=http://www.skoleforum.com/stiler/annet/det.aspx?id=6228|title=http://www.skoleforum.com/stiler/annet/det.aspx?id=6228|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>, що дозволило отримати додаткові здобутки середнім партіям, таким як Лейбористська та [[Центристська партія (Норвегія)|Фермерська]], які були сформовані минулого року. У 1927 році лейбористи піднялись на перше місце на національному рівні - позиція, яку вони тримали на кожних виборах з того часу. У 1928 році вони сформували свій перший уряд, припинивши постійну зміну влади між лібералами та консерваторами. Однак цей уряд, очолюваний [[Крістофер Хорнсруд|Крістофером Хорнсрудом]], був недовговічним; він протримався всього 18 днів.<ref>{{Cite web|url=https://www.regjeringen.no/no/om-regjeringa/tidligere/departementer_embeter/embeter/statsminister-1814-/christopher-andersen-hornsrud/id463379/|title=https://www.regjeringen.no/no/om-regjeringa/tidligere/departementer_embeter/embeter/statsminister-1814-/christopher-andersen-hornsrud/id463379/|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Фермерська партія тимчасово перебувала в уряді у період з 1931 по 1933 р. на чолі з [[Педер Колстад|Педером Колстадом]] та [[Йенс Хандсі|Йенсом Хандсі]]. Незважаючи на підйом раніше незначних партій, ліберали та консерватори зберегли значення, а [[Йоган Людвіґ Мовінкель|Йоган Людвіг Мовінкель]] (1933-1935 рр.) став останнім прем'єр-міністром - лібералом. З початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Йоган Нюгорсвольд]] з Лейбористської партії служив де-юре прем'єр-міністром протягом десятиліття, з 1935 по 1945 рік.
Під час нацистської окупації Норвегії політична опозиція до колабораціоністського режиму [[Відкун Квіслінг|Відкуна Квіслінга]] та партії [[«Національна єдність»]] (нор. "Нашунал Самлінг") була замовчувана та переслідувана; Кабінет Нюгорсвольда емігрував в Лондон у 1940 році і не повертався до 1945 року. <ref>{{Cite web|url=http://www.kongehuset.no/artikkel.html?tid=28689|title=http://www.kongehuset.no/artikkel.html?tid=28689|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.warhistoryonline.com/war-articles/governments-exile-royalty-relocated-london-world-war-two.html|title=https://www.warhistoryonline.com/war-articles/governments-exile-royalty-relocated-london-world-war-two.html|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
==== 1945-2001 рр ====
З перших післявоєнних виборів у 1945 році до виборів 1961 року Лейбористська партія мала абсолютну більшість у парламенті, а її лідер [[Ейнар Герхардсен]] виступав у ролі прем'єр-міністра 17 років і 17 днів. Більшу частину цього періоду Норвегія мала систему з домінуючею партією, з розділеною опозицією, яка складається з лібералів, консерваторів, центристів, християнських демократів, а часом і комуністів, які не могли поєднатись з лейбористами. Спочатку в 1963 році, після настання [[Справа компанії Kings Bay|справи компанії Kings Bay]], консерватор [[Йон Лінг]] зміг взяти владу за підтримки інших несоціалістичних груп. З поступовим занепадом лейбористської партії такі представники опозиції, як [[Пер Бортен]] (центрист), [[Ларс Корвалд]] (християнський демократ) та [[Кер Віллох]] були прем'єр-міністрами у різних періодах протягом останньої половини ХХ століття. У 1973 р. з'явились анти-істеблішментові партії, такі як [[Партія прогресу (Норвегія)|Партія Андерса Ланге]] та [[Соціалістична ліва партія|Соціалістична виборча ліга]], які пізніше стали правою [[Партія прогресу (Норвегія)|Партією прогресу]] та [[Соціалістична ліва партія|Соціалістичною лівою партією]]. Обидві ці групи залишалися відносно ізольованими на політичній арені на наступні десятиліття; Соціалістичні ліві не входили до уряду до 2005 року, тоді як Партія прогресу не була включена до правоцентристського пакту до 2013 року.
==== 2001- Сьогоднішній день ====
На парламентських виборах 2001 року відбувся крах Лейбористської партії над несоціалістичними партіями; вони отримали лише 24% голосів - втративши 11 балів - проти 21% для консерваторів [[Ян Петерсен|Яна Петерсена]]. Недовговічний Кабмін Столтенберга, уряд лейбористів, який працював з 2000 року, відійшов на користь правоцентристської коаліції лібералів, консерваторів та християнських демократів під керівництвом християнського демократа [[Х'єль Магне Бунневік|Х'єля Магне Бунневіка]]. Після виборів 2005 року лівоцентристська коаліція червоних-зелених, отримала більшість у парламенті, а [[Єнс Столтенберг]] повертається як прем'єр-міністр до 2013 року.
Останні вибори забезпечили блоку консервативної [[Ерна Солберг|Ерни Сольберг]] явну парламентську більшість, 96 із 169 місць в парламенті. Вона утворила уряд з Партією прогресу [[Сів Єнсен]], розриваючи десятирічну ізоляцію останньої від інших правоцентристських партій<ref>{{Cite web|url=https://snl.no/Fremskrittspartiet|title=https://snl.no/Fremskrittspartiet|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
== Парламентські партії ==
Рядок 121 ⟶ 137:
<gallery caption="Штаб-квартири провідних норвезьких політичних партій в Осло" widths="" heights="" mode="packed" perrow="" class=
Høyres hus.jpg|border|<small>Консервативної партії</small>
Arbeiderpartibygningen quevaal.jpg|border|<small>Лейбористської партії</small>
Рядок 130 ⟶ 146:
== Непарламентські партії ==
{| class="wikitable"
!Українська назва
!Норвезька назва
!Позиція
!Лідер
!Міжнародна приналежність
!Парламентські вибори 2017
!Члени міських рад (2015 р.)
|-
|Партія пенсіонерів
|Pensjonistpartiet
|Соціал-консерватизм
|Ейнар Лонштад
|Відсутня
|0.4%
|3
|-
|Християнська партія
|Partiet De Kristne
|Християнські праві
|Ерік Селле
|Відсутня
|0.4%
|0
|-
|Партія здоров'я
|Helsepartiet
|Відсутня
|Ліза Асквік
|Відсутня
|0.4%
|0
|-
|Капіталістична партія
|Liberalistene
|Класичний лібералізм, Laissez-faire
|Арнт Рун Флештед
|Міжнародний альянс лібертаріанських партій
|0.2%
|0
|-
|Демократи Норвегії
|Demokratene i Norge
|Правий популізм, націонал-консерватизм
|Елізабет Ру Стренкбо
|Відсутня
|0.1%
|1
|-
|Піратська партія
|Piratpartiet
|Піратська політика
|Ейстейн Якобсен
|Піратський інтернаціонал, Європейська піратська партія
|0.1%
|0
|-
|Альянс
|Alliansen
|Націоналізм
|
|Відсутня
|0.1%
| -
|-
|Берегова партія
|Kystpartiet
|Націонал-консерватизм
|Бенгт Стабрун Йохансен
|Відсутня
|0.1%
|1
|-
|Феміністична ініціатива
|Feministisk Initiativ
|Фемінізм
|Кетрін Лінн Крістіансен
|Відсутня
|0.0%
|0
|-
|Комуністична партія Норвегії
|Norges Kommunistiske Parti
|Марксизм-ленінізм
|Руна Евенсен
|Міжнародна рада комуністичних та робочих партій
|0.0%
|0
|-
|Партія цінностей
|Verdipartiet
|Соціал-консерватизм, християнський консерватизм
|Магне Херсвік
|Відсутня
|0.0%
|0
|-
|Північна асамблея
|Nordting
|Інтереси жителів півночі Норвегії
|Амунд Сьолі Сьєн
|Відсутня
|0.0%
| -
|-
|Партія суспільства
|Samfunnspartiet
|Анархізм
|
|Відсутня
|0.0%
|0
|-
|Норвезька партія
|Norgespartiet
|Націоналізм
|Ларс Ренбек
|Відсутня
|0.0%
| -
|-
|Ліберально-народна партія
|Det Liberale Folkepartiet
|Класичний лібералізм, Laissez-faire, Об'єктивізм
|Вегард Мартінсен
|Відсутня
| -
|0
|-
|Саамська народна партія
|Samefolkets Parti
|Інтереси саамського народу
|Біргер Рандульф Німо
|Відсутня
| -
|0
|}
== Колишні партії ==
* '''Партія незалежності''' (норв. ''Selvstendighetspartiet''; 1814). Склалася під час Установчих зборів в Ейдсволлі. Виступала за незалежність від Швеції, дотримувалася продатської орієнтації, виступала за розпуск зборів після ухвалення конституції і виборів короля. Користувалася впливом серед фермерів.
* '''Партія союзу''' (норв. ''Unionspartiet''; 1814). Склалася під час Установчих зборів в Ейдсволлі. Виступала за союз зі Швецією, займала більш демократичні позиції. Була тісно пов'язана з діловими колами.
* '''Партія розуму''' (норв. ''Intelligenspartiet''; XIX століття). Культурний рух, який боровся (після відділення Норвегії від Данії в 1814) за продовження зв'язків з датською та загальноєвропейською культурою, очолюване відомим норвезьким поетом Ю. С. Вельхавном. Пізніше послужила основою для Консервативної партії.
* '''«Патріоти»''' (норв. ''Intelligenspartiet''; XIX століття). Рух за культурну незалежність Норвегії на чолі з одним з найбільших норвезьких письменників і публіцистів Г. А. Вергеланном, що виникло як противага Партії розуму. послужила основою для созаднія Ліберальної партії.
* '''Помірні ліберали''' (норв. ''Moderate Venstre''; 1888-1906). Створена правою частиною Ліберальної партії. Фактично була попередником норвезьких християнських демократів. Об'єдналася з Консервативною партією в Коаліційну.
* '''«Центр»''' (норв. ''Centrum''; 1894-1990). Створена членами партії Помірних лібералів з Північної Норвегії. Увійшла в Консервативну партію.
* '''Коаліційна партія''' (норв. ''Samlingspartiet''; 1903-1909). Створена в результаті злиття Консервативної і Помірно-ліберальної партій з метою протистояти зростаючим лівим настроям. Після невдачі з поглинанням Ліберальної партії консерватори втратили інтерес до створення єдиної антисоціалістичній партії і Коаліція фактично припинила своє існування. У той же час деякі місцеві відділення Консервативної партії використовували назву Коаліції аж до 1930-х років.
* '''Робочі демократи''' (норв. ''Arbeiderdemokratene''; 1906-1936). Несоціалістична робітничо-селянська партія, створена на базі радикального (лівого) крила Ліберальної партії. Також називалася Радикальна народна партія (норв. ''Det Radikale Folkeparti'';). Багато членів партії були прихильниками георгізма. Після провалу під час виборів 1936 року фактично припинила своє існування. Офіційно розпущена в 1940 році.
* '''Партія тверезості''' (норв. ''Avholdspartiet''; 1907-1933). Виступала за поширення інформації про небезпеку алкоголю, конфіскацію прибутків від виробництва і продажу спиртного і введення повної заборони на алкоголь. Була тісно пов'язана з Ліберальною партією.
* '''Ліві''' '''ліберали''' (норв. ''Frisindede Venstre'', пізніше Ліберальна народна партія (норв. ''Frisindede Folkeparti''); 1909-1945). Створена лівим крилом консерваторів після розпаду Коаліційної партії. Тісно співпрацювала з Консервативною партією. Втративши парламентське представництво після виборів 1936 року фактично припинила своє існування, а її члени стали вливатися до лав консерваторів. Офіційно розпущена в 1945 році.
* '''Норвезька соціал-демократична робітнича партія''' (норв. ''Norges Socialdemokratiske Arbeiderparti'', NSA; 1921-1927). Створена на базі правого крила Норвезької робочої партії, незадоволеного її вступом до Комінтерну. Возз'єдналася з Робочою партією.
* '''Національний легіон''' (норв. ''Den Nationale Legion''; 1927). Фашистська партія.
* '''Коаліційна партія робітничого класу''' (норв. ''Arbeiderklassens samlingsparti''; 1927). Створювалася для об'єднання Компартії, організації при журналі «Mot Dag» і групи «Робоча опозиція» (обидві організації двома роками раніше були виключені з Норвезької робочої партії за прокомуністичні погляди). Після виборів 1927 роки не діяла.
* '''Жіноча партія Осло''' (норв. ''Oslo Kvinneparti''; 1927-1933). Заснована групою членів партії Ліві ліберали.
* '''«Корінні жителі»''' (норв. ''Bygdefolket''; 1931-1936). Заснована як організація з сільських жителів для боротьби з наслідками економічної кризи. Перед виборами 1933 року підписала угоди про співпрацю з партією «Національне єднання». Міжфракційна боротьба привела до розпуску партії.
* '''Норвезька націонал-соціалістична робітнича партія''' (норв. ''Norges Nasjonal-Socialistiske Arbeiderparti, NNSAP''; 1932-1939). Нацистська антикомуністична і антікапіталістічеськая партія, чия ідеологія була близька до німецького Фёлкіше. Вступили в «Національне єднання».
* '''Партія рибалок і дрібних фермерів''' (норв. ''Møre Fisker - og Småbrukerparti''; 1933-1936). У час виборів 1936 року брали участь разом з Аграрною партією, під час виборів 1936 йшли в союзі з Ліберальною партією.
* '''«Національне єднання»''' (норв. ''Nasjonal Samling''; 1933-1945). Крайня права націонал-соціалістична партія Відкуна Квислинга. Єдина легальна партія в окупованій Норвегії, співпрацювала з окупаційною адміністрацією. Заборонено.
* '''«Активні рибалки»''' (норв. ''Aktive Fiskarar''; 1936). Діяла в фюльке Мере-ог-Ромсдал. Союзники Консервативної партії.
* '''Норвезька партія рибалок''' (норв. ''Det Norske Fiskerparti''; 1936). Діяла в фюльке Сер-Тренделаг.
*
== Див. також ==
| |||