Мініатюра (література): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
пунктуація |
||
Рядок 2:
'''Мініатю́ра''' ({{lang-la|minium}} — червона фарба, кіновар) — невеликий за обсягом, цілком довершений художній твір, який узагальнює чи типізує картини.<br/>Прикладом [[проза|прозової]] мініатюри можуть служити «Окрушини» Ірини [[Вільде]], для яких характерні [[афоризм|афористичність]] висловлювання, відсутність несуттєвих подробиць, вибухова кінцівка. [[Жанр]] мініатюри апробовують також прозаїки В. [[Чухліб]], [[Марія Цуканова]], Ярослав Курдидик та інші.
{{text|
:Я вибирався мандрувати у світ і старий батько, цілуючи мене в чоло сказав:<br/>
:—Затям, сину, що у світі є один великий гріх — підлість, одна велика чеснота — посвята для батьківщини, і одне велике щастя — спокійна совість.<br/>
:Я був тоді юнаком. Відтоді минуло багато літ — і я переконався, яку велику правду сказав мій батько...}} (Курдидик Ярослав Петрович)
<br/>Більшого поширення дістали [[вірш]]і-мініатюри. До них належать [[рубаї]] у поезії східних народів, японський [[хоку]], польські [[фрашка|фрашки]], українські [[коломийка|коломийки]]. Часто звертаються до цієї лаконічної форми й [[українська література|українські поети]]:<br/>
{{text|
| |||