Кубанська Народна Республіка: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 104:
Великий вплив в утвердженні незалежності Кубані відіграла агітація кубанців-українців на сесії ''Крайової Ради'' та на Обласному з'їзді представників усього населення краю у грудні 1917 року. Тоді відбулось повне порозуміння між кубанцями та делегатами [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] [[Галаган Микола Михайлович|Галаганом]] та [[Онацький Євген Дометійович|Онацьким]]. У другій половині лютого опісля закінчення сесії на нараді членів Ради була прийнята та ухвалена резолюція про прилучення Кубані на федеративних підставах до України. Члени Ради підтримували відокремлення України від Росії. Цікаво, що навіть найзапекліші прихильники «єдиної та неподільної Росії», такі як Скобцов, голосували за федерацію з Україною. Ще раніше була прийнята [[конституція Незалежної Кубані]].
 
Тим часом, на Кубань почали прибувати ешелони з турецького фронту. Ці маси солдатів були настроєні украй пробольшевистськіпробільшовицьки. Рада намагалася чинити опір, але безуспішно. Озброєні сили [[Кубанська армія|Кубанської армії]] під командуванням штабс-капітана [[Покровський Віктор Леонідович|Віктора Покровського]] були вимушені відступити з Катеринодару.
 
[[22 лютого]] [[1918]] року, коли ситуація стала безнадійною [[Військовий Отаман]] [[Філімонов Олександр Петрович|Філімонов]] скликав нараду, на якій було вирішено покинути Катеринодар. Голова [[Законодавча Рада|Законодавчої Ради]] Рябовіл разом з Бардіжем та інтендантом Галушкою пропонували організовано відійти до [[Новоросійськ|Новоросійська]], але певного рішення не було прийнято.