Гальмівне випромінювання: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
Рядок 36:
Під час розсіяння електрон може випромінити будь-яку кількість енергії, аж до його повної кінетичної енергії T, в залежності від того, наскільки близько від ядра він пройшов, і наскільки сильно змінилася його траєкторія. Таким чином, максимальна частота гальмівного випромінювання визначається рівнянням <math>\hbar\nu=T</math><ref name="Evans"/>, з якого випливає:
<math>\nu=\frac{eV}{\hbar}</math>,
де V — напруга, що прискорює електрон. Це рівняння називається {{нп|Закон Дуейна-Ганта|лімітом Дуейна-ХантаГанта||Duane–Hunt law}}.
Це є однією з важливих відмінностей розподілу енергій, що передбачається класичною теорією, від того, що передбачає квантово-механічна — у класичній теорії гальмівне випромінювання охоплює весь спектр.<ref>[http://ens.tpu.ru/POSOBIE_FIS_KUSN/Квантовая%20оптика.%20Атомная%20и%20ядерная%20физика.%20Физика%20элементарных%20частиц/02-5.htm Тормозное рентгеновское излучение]{{ref-ru}}</ref>