Калуський повіт: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ЗУНР
Рядок 23:
|скорочення =
}}
'''Ка́луський пові́т'''&nbsp;— історична [[адміністративна одиниця]] на українських землях, що входили до [[склад]]у [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[ЗУНР|Західно-Української Народної республіки]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]] та [[УРСР]]. В ході адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867&nbsp;р. ліквідовані округи і збільшені повіти, зокрема до попереднього Калуського повіту приєднаний Войнилівський<ref>Повна збірка законів Австрії, 1867, ч.&nbsp;IX, №&nbsp;17</ref>, і в такому вигляді Калуський повіт існував72існував 73 роки&nbsp;— до 17 січня 1940&nbsp;р. Адміністративним центром повіту було [[місто]] [[Калуш]].
 
== У складі ЗУНР ==
21 жовтня 1918&nbsp;р. Українською Центральною Радою для організації листопадового зриву був присланий у Калуш о. П. Джулинський. Він створив Комітет, куди ввійшли також Осип Ткачук і С. Захней.
 
Вночі з 1 на 2 листопада 20 озброєних калушан перейняли владу, роззброїли мадярський гарнізон і взяли під контроль урядові установи, підприємства і залізничну станцію. Тої ж ночі українські селяни роззброювали жандармські пости по селах повіту. На ранок 2 листопада в Калуш увійшли з піснями колони українців з сіл повіту і під гул церковних дзвонів пройшло урочисте віче відновлення української держави.
 
Головою повітової адміністрації новопроголошеної української держави&nbsp;— [[ЗУНР]]у став о. Павло Джулинський (пізніше його змінив д-р Микола Желехівський). Начальником пошти і телеграфу став Теодозій Левицький. Керівником повітового суду став Юліян Білинський, скарбового суду&nbsp;— Мартинець. Харчовий уряд очолив Тимко Бариш. Директором повітової кооперації став Осип Ткачук. Калуською солеварнею керував Семен Захней (згодом його замінив гірничий інженер Мар’ян Козакевич). Управу державних лісів очолив абсольвент Віденської лісової Академії Остап Бобикевич. Директором Виділової школи призначено вчителя Івана Сандурського, приватну гімназію очолив учитель Дометій Попович. Уряд державного землеміра залишився в руках українського інженера М. Чорніти. Нотаріальну канцелярію очолював Мирон Мосора. Санітарну опіку над містом і повітом очолив полковник австрійської військової флотилії д-р Маркіл Рожанковський. Комендантом повітової військової команди призначено хорунжого австрійської армії юриста Осипа Дудикевича. Сформовану з 80 стрільців Запасну сотню очолив чотар Стах Левкович, при ній сформовано вишкіл скорострілів під командою чотаря Петра Миговича. Команду повітової державної жандармерії очолив чотар Ілько Перейма. Деякий час у Калуші діяла обласна жидівська міліція, комендантом якої став поручник Леон Ляндеман. Почав виходити тижневик «Голос Калуша» під редакцією Михайла Струтинського. Надалі добровольці з Калуша і повіту брали участь у формуванні [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]].<ref>[https://kalusz.io.ua/s112201/istoriya_kalusha_v._graboveckiy ''В. Грабовецький.'' Історія Калуша. — Дрогобич : Відродження, 1997. — с. 142-152.]</ref>
 
Наприкінці травня 1919&nbsp;р. внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.
Надалі добровольці з Калуша і повіту брали участь у формуванні Української Галицької Армії.
 
== У складі Станіславського воєводства ==
Рядок 38:
 
=== Адміністративний поділ ===
[[Файл:Kalusz powit 1938 cr.png|міні|праворуч|Калуський повіт|596x596px]]
1 квітня 1927&nbsp;р. присілки (хутори) Павликівка, Черешеньки, Баранівка і Будостав вилучені з сільської гміни [[Войнилів]] Калуського повіту [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]] і з них утворена самоврядна гміна [[Павликівка]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19270230183 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 lutego 1927 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej pod nazwą Pawlikówka w powiecie kałuskim, województwie stanisławowskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
 
Розпорядженням Ради міністрів 30 травня 1931 року села [[Міжгір'я (Богородчанський район)|Майдан]] і [[Луквиця (село)|Присліп]] передані з Калуського повіту до [[Богородчанський повіт|Богородчанського]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19310420375 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 30 marca 1931 r. o zmianie granic powiatów kałuskiego i bohorodczańskiego w województwie stanisławowskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
Рядок 46 ⟶ 47:
Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село [[Мединя]] передане з Калуського повіту до [[Станіславський повіт|Станіславського]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340480439 Розпорядження Ради міністрів 28 травня 1934 року №&nbsp;439] {{ref-pl}}</ref>.
 
У відповідностіВідповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ Калуського повіту Калуського у Станіславівському воєводстві Станіславівському на сільські ґміни», [[1 серпня]] [[1934]] року ув Калуському повіті були утворені [[Гміна|об'єднані сільські ґміни]] (відповідають [[Волость|волостям]]).
 
==== Міста (Міські ґміни) ====