Печія: відмінності між версіями

Печія — відчуття печіння по ходу [[Стравохід|стравоходу]], частіше в нижній його третині, так чи інакше пов'язане з витоком вмісту шлунку в стравохід (т.  зв. [[гастроезофагеальний рефлюкс]]).

== Етіологія та патогенез ==

Проте, слід пам'ятати, що печія також може бути симптомом первинних і вторинних уражень стравоходу. Серед первинних найбільше значення має ахалазія кардії. Серед вторинних -&nbsp;— [[склеродермія]] та інші системні захворювання ([[ревматоїдний артрит]], [[системний червоний вовчак]], [[цукровий діабет]], [[амілоїдоз]], хронічний [[алкоголізм]], [[мікседема]]). Підозра на таку патологію диктує необхідність проведення диференціальної діагностики, в тому числі з використанням манометрії стравоходу<ref name="lvrach">Больной с изжогой: тактика врача общей практики / Л. &nbsp;Б. &nbsp;Лазебник, Д. &nbsp;С. &nbsp;Бордин, Т. &nbsp;С. &nbsp;Кожурина[и др.] // Лечащий врач. –&nbsp;— 2009.&nbsp;— – №7№&nbsp;7. –&nbsp;— С. 5–8</ref>.

В основі патогенезу печії лежить патологічний [[гастроезофагеальний рефлюкс]]. Йому сприяє неспроможність затвірного механізму кардії, в першу чергу, низький тиск нижнього стравохідного сфінктера і грижа стравохідного отвору діафрагми<ref>Чубенко С. &nbsp;С. &nbsp;Клиническая эффективность антацидов при лечении изжоги/С. &nbsp;С. &nbsp;Чубенко, И. &nbsp;Р. &nbsp;Иманова, Д. &nbsp;С. &nbsp;Чубенко // Гастроентерологія. -Дніпропетровськ: Інновація, 2010. т. Вип. 44.-С.644-654</ref>.

За даними досліджень від печії страждає 40-60&nbsp;% дорослого населення, причому за останні роки спостерігається неухильне зростання даного показника<ref>Болезни пищевода / под ред. В. &nbsp;Т. &nbsp;Ивашкина, А. &nbsp;С. &nbsp;Трухманова. –&nbsp;— М. : Триада-Х, 2000. –&nbsp;— 179 с.</ref>. Печія епізодично виникає у половини дорослих, при цьому один раз на тиждень і частіше її відчуває 9&nbsp;%<ref name="lvrach"></ref>.

Печія спостерігається у 30–50&nbsp;% вагітних жінок<ref>Зайдиева З. С.,. Прозоров В.&nbsp;В. &nbsp;Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у беременных: патогенез, клиника, профилактика, лечение // РМЖ. –&nbsp;— 2010. –&nbsp;— Т. 18, № &nbsp;19. –&nbsp;— С. 1199–12031199—1203.</ref>. Частота та інтенсивність симптомів залежать від терміну вагітності, зазвичай вони повністю зникають після пологів. Печія починає турбувати вагітних приблизно з 20-22 тижня виникаючи періодично. З 30-го тижня на часту печію скаржаться близько 1/3 всіх вагітних, а до 38-го тижня їх кількість зростає, за даними різних авторів, до 99&nbsp;%<ref>Rayner C. Dealing with gastro–oesophageal reflux disease during pregnancy // Med. Today. 2005. Vol. 6. P. 65–66.</ref>.

Метою лікування є зменшення агресивного впливу кислого шлункового вмісту шляхом нормалізації режиму харчування і використання медикаментозних засобів.

Іноді для корекції симптомів достатньо зміни способу життя: спати із піднятим узголів'ям ліжка (на 15-20 &nbsp;см від основної площини ліжка), уникати прийому їжі на ніч і продуктів, що можуть викликати печію.

Рекомендується припинити куріння зовсім, при неможливості -&nbsp;— кількість сигарет має бути зведена до мінімуму. Необхідно уникати запорів, жінкам -&nbsp;— відмовитися носіння тугих поясів, корсетів, оскільки це призводить до підвищення внутрішньочеревного тиску. Прийом їжі краще здійснювати малими порціями, по 5-6 разів на добу.

=== Медикаментозні засоби для лікування печії ===

Існує безліч медикаментозних засобів лікування ГЕРБ, що розрізняються за способом дії і терапевтичної ефективності:

В основі дії антацидів лежить хімічна нейтралізація соляної кислоти, інактивація пепсину, адсорбція жовчних кислот, що надійшли в стравохід і в шлунок.

Антациди включають в себе солі алюмінію і магнію (в основному гідроксиду), карбонат кальцію або бікарбонат натрію <ref>Маев И. В., Самсонов А.&nbsp;А. &nbsp;Применение современных антацидных средств в терапии кислотозависимых заболеваний желудочно–кишечного тракта. Справочник поликлинического врача // Consilium Medicum. –&nbsp;— 2005. –&nbsp;— Т. 3, № &nbsp;5.</ref>.

При тривалому застосуванні антацидів, що всмоктується, можлива поява набряків, здуття живота, підвищення артеріального тиску внаслідок утворення великої кількості вуглекислоти.

До антацидів, що не всмоктується, відносять:

* антациди, до складу яких входять карбонат кальцію і солі магнію в невеликій дозі (Ренні);

* алюмінієві солі фосфорної кислоти (фосфалюгель);

* алюмінієво-магнієві антациди (маалокс, альмагель, магалфіл);

* алюмінієво-магнієві препарати з додаванням алгіната (топалкан);

* алюмінієво-магнієві антациди з шарувато-сітчастою структурою.

Інгібітори протонної помпи (Омез, Омепразол) -&nbsp;— антисекреторні лікарські препарати для лікування кислотозалежних захворювань шлунка, дванадцятипалої кишки і стравоходу за рахунок блокування протонної помпи парієтальних клітин слизової оболонки шлунка і зменшення, таким чином, секреції соляної кислоти.

==== Вітамінотерапія ====

Як додаткова терапія застосовуються вітамінні препарати: [[вітамін B5]] ([[пантотенова кислота]]) та [[вітамін U|U]] ([[метілметіонінсульфонія хлорид]]). Дефіцит пантотенової кислоти призводить до утворення надлишку [[соляна кислота|соляної кислоти]] у шлунку. Підвищені дози пантотенової кислоти, навпаки, гальмують секреторну функцію шлунку. Також пантотенова кислота стимулює перистальтику [[кишківник]]а та відновлює слизові оболонки.<ref>И снова репаранты… -&nbsp;— Н.&nbsp;Б. &nbsp;Губергриц, С.&nbsp;В. &nbsp;Налётов, П.&nbsp;Г. &nbsp;Фоменко. Современная гастроэнтерология № &nbsp;1 (69), 2013. С. 157-165157—165.</ref>. Вітамін U ([[метілметіонінсульфонія хлорид]]) сприяє зменшенню шлункової секреції і обумовлює знеболюючий ефект <ref>Витамины и коферменты. Учебное пособие. Часть II. -&nbsp;— Смирнов В.А, Климочкин Ю.&nbsp;Н. &nbsp;Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2008. -&nbsp;— 91 с</ref>. До препаратів цієї групи належить Доктовіт.

У деяких випадках призначають прийом прокінетиків -&nbsp;— спеціальних лікарських препаратів, які посилюють перистальтику шлунково-кишкового тракту. У цьому випадку активізується тонус м'язів органів травної системи, в результаті чого їжа, що надійшла, швидше виводиться з шлунку. Це сприяє більш надійному "«замкненню"» сфінктера, розташованого між шлунком і стравоходом. Представниками прокінетиків, зокрема, є препарати [[домперидон]] і [[метоклопрамід]].

* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/799/pechiya ПЕЧІЯ] //[[Фармацевтична енциклопедія]]

* [[Гастрит]]

* [[Виразка шлунку]]