Фарби для писанок: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ReAl (обговорення | внесок) →Синтетичні барвники: доповнення |
ReAl (обговорення | внесок) →Традиційні рослинні барвники: доповнення |
||
Рядок 5:
У народній традиції протягом століть для розпису яєць використовувалися барвники природного походження, отримані з рослинної сировини. Деякі з таких фарб мали власні назви. Наприклад, «яблінкою» і «жовтилом» називали жовту фарбу, отриману з відвару кори яблуні-дички. Червону фарбу, отриману з запарених гарячою водою трісочок [[Червоне дерево|червоного]] або [[Сантал|сандалового]] дерева, привезеного українськими емігрантами з [[Бразилія|Бразилії]], називали «бразолією»{{sfn|Манько Віра. Українська народна писанка|2008|c=33-34}}.
Для кращого зафарбовування до природних барвників додають [[Галуни|галун]], що покращує зафарбовування. [[Галуни#Алюмінієві галуни|Алюмінієвий галун]] при цьому не змінює колір фарби, лише робить його яскравішим, а [[Галуни#Залізні_галуни|залізний галун]] дає темні кольори.{{sfn|Манько Віра. Світ у писанках Тараса Городецького|2009|c=103-105}} Перевагою природних фарб з галунами є стійкість кольору до дії світла.{{sfn|Манько Віра. Українська народна писанка|2008|c=33-34}}
З відварів різноманітних рослин можна отримати наступні кольори:{{sfn|Манько Віра. Світ у писанках Тараса Городецького|2009|c=103-105}}
Рядок 52:
* Лушпиння соняшника;
* Кора вільхи із залізним галуном.
Для приготування відварів брали м'яку воду (дощову чи з потічка), бо колодязна вода зазвичай має високий вміст солей, що погіршує зафарбовування{{sfn|Манько Віра. Українська народна писанка|2008|c=13}}.
== Синтетичні барвники ==
|