Протестантська унія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 21:
[[Освіта]] протестантської унії викликало утворення з боку католиків у [[1609]] році "[[Католицька ліга (Німеччина)|Католицької ліги]]". Обидві організації зіткнулися в питанні про Юліх-Клевську спадщину, і справа ледь не дійшла тоді ж до війни. Щоб убезпечити себе на випадок війни, унія уклала в [[1612]] році союз з [[Англія|Англією]], потім з [[Нідерланди|Нідерландами]].
 
На з'їзді в [[Ротенбург|Ротенбурзі]] члени унії формулювали ряд вимог, пред'явлених потім на Регенсбурзькому сеймі [[1613]] року, де до них приєдналося кілька інших протестантських держав. [[Імператор]] був проти цих вимог; спроби примирення зазнали невдачі.
 
Між тим, [[унія]] зав'язала стосунки і з богемськими протестантами. Повстання чехів і обрання ними в богемські королі Фрідріха V Пфальцского (директора Протестантської унії) вело до [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]]. В цей вирішальний момент унія діяла мляво і проявила повне безсилля, залежала від переважання між її членами приватних інтересів. Унія обіцяла Фрідріху Пфальцському допомогу, якщо нападу зазнають його спадкові володіння, але відмовилася підтримувати його в богемській ініціативі; потім між Унією та Католицькою лігою відбулася угода, за якою ліга дала обіцянку не чіпати спадкових володінь Фрідріха, а унія — зберігати в такому разі мир. Унія діяла нерішуче навіть тоді, коли війська ерцгерцога Альбрехта вторглися в Пфальц і почали спустошувати його.
 
Звістка про [[Битва на Білій Горі|білогірську битву]] повело до занепаду унії: імперські міста стали виходити з неї. Повне безсилля унії позначалося все сильніше: в квітні [[1621]] року вона уклала угоду зі [[Спінола Амброзіо|Спінолою]] (полководцем Альбрехта), в силу якої Пфальц був залишений напризволяще.