Протестантська унія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
+Категорія:1608 у християнстві; +Категорія:1621 у християнстві за допомогою HotCat |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Urkunde protestantische Union.jpg|thumb|250px|Договір про утворення Протестантської унії. 14 травня 1608]]
'''Протестантська''' ('''Євангельська''', '''Євангелічна''') '''унія''' — об'єднання восьми [[Протестантизм|протестантських]] князів і 17 протестантських міст [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]].
Рядок 6 ⟶ 5:
Протягом [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]] унія була декілька разів переможена Лігою і 1621 року перестала існувати.
== Історія ==
Спроби утворити подібний союз робилися ще в кінці [[XVI століття]], але успіху їх перешкоджали чвари [[Лютеранство|лютеран]] з [[Кальвіністська церква|кальвіністами]]. На початку XVII століття успіхи католицької реакції в [[Німеччина|Німеччині]] змусили протестантських князів поквапитися з утворенням союзу.
Особливо сильно подіяла в цьому напрямку історія з [[Донауверт|Донаувертом]], а також питання про спадкування в герцогствах [[Юліх]] і [[Клеве]], істотно зачіпає інтереси німецького протестантизму. Прихильники протестантської унії знаходили підтримку у французькому королеві [[Генріх IV (король Франції)|Генріху IV]], бажали ослабити [[Іспанія|Іспанію]] і німецьких Габсбургів.
Найбільш діяльним організатором унії став Крістіан Ангальтський. Спочатку помічалося прагнення до утворення двох особливих спілок, лютеранської та кальвініської. Головними членами першого союзу, що утворився в травні [[1605]] року, були [[Вюртемберг]], Нейбург-Пфальц і [[Баден]]. Тоді ж, у другу угоду вступили курфюрства Пфальцське, Ангальт-Дессау, Кульмбах, Ансбах і ландграфство Гессенське.
У [[1607]] році утворився окремий союз між курфюрставами Пфальцським і Вюртембергом, що послужив зв'язком між обома протестантськими союзами.
Посилення небезпеки з боку католиків спонукало Крістіана Ангальтського на Регенсбурзькому сеймі в [[1608]] році вести переговори про утворення спільної протестантської унії, до якої увійшли б члени обох уже існували спілок. 14 травня 1608 в [[Аугаузен|Аугаузені]] (в Ансбаху) була утворена протестантська унія, в яку увійшли курфюрство Пфальцське, [[Вюртемберг]], [[Баден]], [[Кульмбах]], [[Ансбах]], Нейбург-Пфальц. Метою її проголошувалася захист особи і володінь членів союзу, а також спільні дії в інтересах [[Протестантизм|протестантизму]]. Унія мала директора (курфюрст Пфальцський), загальну касу, складається з внесків союзників, і загальну армію.
У наступному році до унії приєдналися ландграфства Гессенське, курфюрство Бранденбурзьке і кілька імперських міст.
[[Освіта]] протестантської унії викликало утворення з боку католиків у [[1609]] році "[[Католицька ліга (Німеччина)|Католицької ліги]]". Обидві організації зіткнулися в питанні про Юліх-Клевську спадщину, і справа ледь не дійшла тоді ж до війни. Щоб убезпечити себе на випадок війни, унія уклала в [[1612]] році союз з [[Англія|Англією]], потім з [[Нідерланди|Нідерландами]].
На з'їзді в [[Ротенбург|Ротенбурзі]] члени унії формулювали ряд вимог, пред'явлених потім на Регенсбурзькому сеймі [[1613]] року, де до них приєдналося кілька інших протестантських держав. [[Імператор]] був проти цих вимог; спроби примирення зазнали невдачі.
Між тим, [[унія]] зав'язала стосунки і з богемськими протестантами. Повстання чехів і обрання ними в богемські королі Фрідріха V Пфальцского (директора Протестантської унії) вело до [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]]. В цей вирішальний момент унія діяла мляво і проявила повне безсилля, залежала від переважання між її членами приватних інтересів. Унія обіцяла Фрідріху Пфальцському допомогу, якщо нападу зазнають його спадкові володіння, але відмовилася підтримувати його в богемській ініціативі; потім між Унією та Католицькою лігою відбулася угода, за якою ліга дала обіцянку не чіпати спадкових володінь Фрідріха, а унія — зберігати в такому разі мир. Унія діяла нерішуче навіть тоді, коли війська ерцгерцога Альбрехта вторглися в Пфальц і почали спустошувати його.
Звістка про [[Битва на Білій Горі|білогірську битву]] повело до занепаду унії: імперські міста стали виходити з неї. Повне безсилля унії позначалося все сильніше: в квітні [[1621]] року вона уклала угоду зі [[Спінола Амброзіо|Спінолою]] (полководцем Альбрехта), в силу якої Пфальц був залишений напризволяще.
Незабаром унія зовсім розпалася, не зігравши у долях німецького протестантизму тієї ролі, до якої, здавалося, була покликана.
== Джерела ==
| |||