|
'''15-й окремий гірсько-піхотний Севастопольський батальйон''' ''('''15 ОГПБ''', в/ч А1778)'' — підрозділ у складі [[128-ма окрема гірсько-піхотна бригада (Україна)|128-ї окремої гірсько-піхотної бригади]], що базується в [[Ужгород]]і. За часів СРСР та до жовтня 2000 року — 327-й гвардійський мотострілецький Севастопольський ордена Богдана Хмельницького полк ім. Радянсько-Болгарської дружби. Полігон підрозділу знаходиться біля села [[Оріховиця]], що був споруджений 1982 року для підготовки гірсько-піхотних підрозділів перед відправкою [[Війна в Афганістані 1979—1989|до Афганістану]].
== Бойовий шляхІсторія ==
Початки бере в 1939 році — сформовано 428-й гірськострілецький полк у складі 83-ї гірськострілецької Туркестанської дивізії [[58-й стрілецький корпус (СРСР)|58-го стрілецького корпусу]] [[Середньоазійський військовий округ|Середньоазійського військового округу]], виконував прикордонні функції. З серпня 1941-го — [[Іранська операція|на кордоні з Іраном]] — напрям [[Ашхабад]] — [[Кучан]]. Після закінчення завдання в Ірані частина переводиться на радянсько-нацистський фронт та 10 листопада 1942 року у складі [[18-а армія (СРСР)|18-ї армії]] [[Північно-Кавказький фронт|Північно-Кавказького фронту]] приймає бій поблизу [[Туапсе]].
У 2004 р. був переформований на '''''[[15-й окремий гірсько-піхотний батальйон (Україна)|15-й окремий гвардійський гірсько-піхотний Севастопольський ордена Богдана Хмельницького батальйон]]'''''.
На початку жовтня 1943 року за героїчність в боях проти нацистських сил при перейменуванні в 327-й гірсько-стрілецький полку присвоюється почесне звання гвардійський.
Він тривалий час був єдиним підрозділом Збройних Сил України, призначеним для ведення бойових дій у гірських умовах. Тренування батальйону проходять на 234-му Ужгородському загальновійськовому полігоні (с. [[Оріховиця]] Ужгородського р-ну), спорудженому у 1982 р. для гірсько-піхотної підготовки підрозділів, які направлялися до Афганістану.
6 червня 1944 року за участь у боях по [[Кримська операція (1944)|вибиттю нацистів із Севастополя]] полку присвоєно почесне звання «Севастопольський», 31 жовтня — за успішні бойові дії в Карпатах частина нагороджується орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Того ж 1944 року підрозділу вручається гвардійське знамено.
За героїзм, проявлений в боях, 5 гірських піхотинців вдостоєні звання Героя СРСР, 2 стали повними кавалерами ордена Слави.
Після закінчення Другої світової війни постійним місцем перебуванням полку стає [[Ужгород]]. В післявоєнні роки полкові підрозділи постійно займалися бойовою підготовкою, виїжджали для навчань на [[Рівненський загальновійськовий полігон|Рівненський]], [[Ужгородський військовий полігон|Ужгородський]], [[Яворівський військовий полігон|Яворівський полігони]], брали участь у спільних навчаннях з силами країн [[Варшавський договір 1955|Варшавського договору]].
Окрім військових справ, бійці допомагали місцевим жителям при збиранні урожаю, були задіяні в роботах з усунення наслідків повеней, знешкоджували набої, котрі лишилися з часу боїв Другої світової війни.
2004 року під час заходів по реформуванню Збройних сил України полк реорганізовується у 15-й окремий гвардійський гірсько-піхотний Севастопольський ордена Богдана Хмельницького батальйон.
| 